Особливості розуміння сенсу життя в ранньому юнацькому віці

Розуміння особистістю сенсу життя в ранньому юнацькому возасте є актуальною психологічною проблемою, оскільки суб`єктивний сенс, який формується на даному віковому етапі, впливає на розвиток особистості в цілому, на її мотиваційну сфеу, розуміння власного "Я". Смисложиттєві орієнтації визначають ставлення індивіда до навчальної діяльності, а міжособистісні відносини з оточуючими багато в чому залежать від того, що в якості сенсу життя визначає для себе старший школяр.

З метою виявлення особливостей розуміння сенсу життя школярами в ранньому юнацькому віці нами було проведено дослідження на базі гімназії № 2 м Барановичі. У дослідженні брали участь 30 юнаків та дівчат 16 - 17 років. Результати, отримані при проведенні "Тесту смисложиттєвих орієнтацій", дозволяють констатувати наступне. Найбільш сформованими є смисложиттєві орієнтації старших школярів за такими субшкалам, як "Цілі в житті", "Процес життя (інтересу і емоційної насиченості життя)" і "Локус контроль-Я" (Я-господар життя), які представлені на середньому і високому рівнях .

За субшкале "Результативність життя" середній і високий рівень сформованості смисложиттєвих орієнтацій були рівними за процентним співвідношенням (50%). Отже, продуктивність і соціальна значимість здійснюваної діяльності виступають важливими складовими сенсу життя старших школярів, що пов`язано з розвитком соціальних емоцій.

За субшкале "Локус контроль-життя" більшість випробовуваних (73%) показували низький результат. Значить, на думку старших школярів, зміст та характер їх життя багато в чому обумовлені особистісними особливостями, вони схильні брати відповідальність на себе за формування сенсу життя.

Аналіз епістолярних творів старших школярів свідчить про те, що 24% школярів вважають сенсом життя досягнення щастя. При цьому даються такі формулювання, як "стати щасливим", "дарувати щастя оточуючим мене людям". Досягнення професійного зростання і вдалу кар`єру в якості сенсу свого життя назвали 10% піддослідних. Ще 10% випробовуваних позначили сенс свого життя як бажання стати значимою людиною або повністю сформувалася.

Як видно за результатами дослідження, більшість старших школярів визначають досить абстрактно сенс свого життя, що, на наш погляд, може визначатися властивої даному віку схильністю до філософствування. Крім того, 50% юнаків і дівчат бачать сенс життя в тому, щоб реалізувати свої життєві плани і цілі, що пов`язано зі сконцентрованість старших школярів на вирішенні проблеми професійного самовизначення, яка розширюється, набуваючи характеру проблеми життєвого самовизначення. Сенс життя як сімейне щастя, любов, альтруїзм, досягнення популярності визначили 3% старших школярів.

Вивчення уявлень старших школярів про ступінь незалежності особистості у визначенні сенсу свого життя дозволило встановити наступні особливості. Більшість випробовуваних дотримуються думки про те, що сенс життя і життєві цілі формуються у кожної людини незалежно від оточуючих (70%). 30% старших школярів вважають, що оточення в тій чи іншій мірі впливає на зміст сенсу життя особистості. Характерно, що 72,5% випробовуваних відзначили, що на формування сенсу життя вплинули друзі, батьки, вчителі, інші люди. При цьому на визначення сенсу життя 50% учнів старших класів вплинули батьки. Отримані відповіді старших школярів можуть бути обумовлені тим, що вони з високим рівнем серйозності і відповідальності підходять до визначення змісту і цільових орієнтацій свого життя, вирішуючи проблему особистісного самовизначення.

Виявлення уявлень старших школярів про ступінь динамічності сенсу життя показало, що більшість старших школярів переконане в стійкості смисложиттєвий орієнтації особистості протягом життя (90%). Але разом з тим, більшість випробовуваних не відчувають бажання в статичності свого сенсу життя (90%), що може бути обумовлено пошуком особистісної ідентичності, зіставленням себе реального з ідеальним чином.

Таким чином, проблема сенсу життя є об`єктом уваги і інтересу старших школярів в силу необхідності вирішення завдання побудови "егоідентичності" і досягнення особистісного самовизначення.

Павленов Олена Сергіївна