Уявлення старшокласників і студентів про сенс любові

Сучасна психологія переживає перехід від класичної до некласичної і постнекласичної методології. Нові методологічні принципи (Ф.Е. Василюк, П.Я.Мясоед, А.В. Юревич, М.С. Гусельцева, Д.А. Теплих, Д.А.Леонтьев) дозволяють ставити нові проблеми і використовувати для їх вирішення нові методи. Стає можливим дослідження в цілісній системі "людина - світ" таких психологічних феноменів, як сенс, самореалізація особистості, переживання, криза, любов. Предметом даного дослідження була динаміка сенсу статевої любові в період з 14-15 до 21 років. Поняття сенсу операціоналізіровать в дослідження через функцію любові між чоловіком і жінкою в житті людини. Основною експериментальною гіпотезою була гіпотеза про зв`язок типу динаміки сенсу любові з підлогою випробовуваних: в даний віковий період відбувається зміна, трансформація сенсу статевої любові для чоловічої ментальності і еволюційний розвиток сенсу любові для жіночої ментальності.

Основними методами дослідження були модифікація методики граничних смислів Д. А. Леонтьєва і метод психосемантического диференціала. При цьому об`єктами оцінки виступали вісім картинок із зображенням пар "чоловік - жінка", дескрипторами були отримані за методикою граничних смислів відповіді на питання "Навіщо чоловік і жінка люблять одне одного?". Після заповнення психосемантической матриці випробовувані ранжирували пари за ступенем відповідності "моєму переживання, відчуття, розуміння любові". На основі цього рейтингу будувалася модель сенсу любові в даному віці.

Вибірка дослідження складалася з двох вікових груп: рання юність (72 старшокласника школи №112 і школи №123 м Барнаула) і юність (125 студентів факультету психології, математичного факультету та факультету політології Алтайського державного університету).

Результати психосемантического диференціала дозволили виділити три види любові для жіночої ментальності (факторний аналіз, варимакс нормалізація, Statistica 6.0). "Щаслива любов" орієнтована на "почуття Ми" у відносинах, в ній дівчата отримують ніжність і підтримку від чоловіка і самі прагнуть робити його щасливим, поважати і піклуватися про нього. У таких відносинах дівчата відчувають себе потрібними, а своє життя вважають повної сенсу. "Щаслива любов" розглядається як основа створення сім`ї і народження дітей. Такі відносини не передбачають ревнощів, зрад, легкого розриву відносин, гри в любов, влада над партнером або любові від нудьги. Саме "щасливе кохання" максимально відповідає змісту любові для дівчат в цьому віці. "Любов як у всіх" для дівчат - це любов від страху бути самотньою. А "любов заради сексу" дозволяє мати владу над партнером, може бути засобом поліпшити матеріальне становище і соціальний статус, що не передбачає сильних переживань і страждань від любові. Ці два види любові виділяються на основі аналізу соціального досвіду і не входять для дівчат в сенс любові. Результати регресійного аналізу підтверджують гіпотезу про еволюційний розвиток жіночих уявлень про кохання в даний віковий період (результати студенток можуть бути передбачені на рівні 0,001 за поданнями школярок про любов, коефіцієнти детермінації 0,91- 0,93- 0,99).

Уявлення молодих людей, навпаки, різко змінюються в період студентства. Якщо в шкільному віці виділяється три види любові: "щасливе кохання", "творча любов" і "секс" - то в студентські роки - це "любов-влада", "любов як у всіх" і "любов-самовіддача". У шкільні роки всі три види любові асоціюються з власним розумінням любові школярами ( "щасливе кохання" з максимальним коефіцієнтом 9,8 входить в рівняння множинної регрессіі- р-рівень 0,001). Це любов, в якій панує "почуття Ми", в якій молоді люди готові багато віддавати і також багато отримувати, яка робить людей щасливими, а життя повної сенсу. У студентські роки сенс любові для молодих людей спирається на варіант "любові - самовіддачі". У таких відносинах молоді люди прагнуть в першу чергу зробити жінку щасливою, орієнтуються на "почуття Ми" у відносинах, відчувають своє життя осмисленим, не визнають зрад, легкого розриву відносин і любові заради сексу. Таким чином, сексуальні відносини в даному віці по-новому включаються в розуміння любові: критерієм справжнього кохання стає готовність відмовитися від швидких сексуальних відносин і, в першу чергу, робити жінку щасливою. Результати регресійного аналізу підтверджують гіпотезу про зміну чоловічого сенсу любові в період студентства (результати школярів дозволяють прогнозувати уявлення студентів про кохання на р-рівні 0,01, але з коефіцієнтами детермінації 0,47- 0,51- 0,68, пояснюючи лише половину цих уявлень).

Таким чином, в ході дослідження була підтверджена гіпотеза про зв`язок типу динаміки сенсу любові з підлогою випробовуваних.

Вараксина Євгенія Василівна