Психологічні аспекти уяви в естетичній ситуації

У сучасній психології мистецтва значна увага приділяється дослідженням інтелектуальних і емоційних чинників в їх взаємозв`язку з перцептивних процесами. Незважаючи на всебічні дослідження імажінативні процесів, до сих пір не розглядалася проблема уяви як форми зв`язку з реальністю і відображення естетичного досвіду особистості. У кросскультурном дослідженні сприйняття живопису у французькій і російській культурах нами вивчалося питання, в чому полягає відмінність дорослого сприйняття від дитячого досвіду, як при сприйнятті творів живопису відбувається перетворення неусвідомлюваної інформації в усвідомлену, її використання в формуванні чуттєвого образу.

У цьому дослідженні сприйняття живопису розглядається як соціальний феномен, як продукт і процес творчої діяльності. Мета цього дослідження - показати соціальну значимість сприйняття живопису та пізнавальну цінність мистецтва.

Гіпотеза дослідження. При сприйнятті живопису творча діяльність уяви знаходиться в прямій залежності від естетичного досвіду. Предметом дослідження були судження і естетичні емоції, що фіксуються в процесі аналізу соціальних репрезентацій творів живопису, форми уяви як способу взаємозв`язку фантазії з реальністю, його конструктивний аспект.

Як соціальних репрезентацій в емпіричному дослідженні розглядалися твори російського живопису, в контексті ситуативного підходу до аналізу творів. Соціальні репрезентації картин диференціювалися по ситуацій та у художнім стилям: "Двоє", "Сімейний портрет", "Будні і свята", "Пори року і життя", "Зв`язок часів". Нами вивчалося естетичне судження при сприйнятті конкретних соціальних ситуацій в живопису, тобто відношення людини до ситуації через її розуміння і відображення цього розуміння в діях і поведінці особистості. Необхідною умовою взаємозв`язку сприйняття і дії є уяву, його "інтелектуальний та емоційний фактори" (Виготський, 2008), здатності особистості до перетворень. Вивчення соціальних репрезентацій в емпіричному дослідженні проводилося на вибірці молодих дорослих - від 20 до 27 років - чотири групи: дилетанти і люди, мають естетичний досвід ( "гуманітарії і технарі").

Група психологів (змішана). У пилотажном дослідженні брали участь дві групи випробовуваних - 40 осіб: діти 9-10 років. Була виявлена здатність дітей диференціювати і оцінювати твори мистецтва. У дослідженні використовувалися порівняльний метод, метод самоспостереження, метод "фокус груп", тестування, проективні методи, метод математичної статистики, кореляційний аналіз. В емпіричному дослідженні використовувалися адаптовані методики У. Торренса, Т. Любарта де Роза, Д. Маркса, Е. Тунік, модифікована авторська методика.

Дослідження проводилося в два етапи. У процесі дослідження вимірювалися когнітивні, емоційні і конатівний параметри естетичного судження, параметри творчих здібностей до уяви, здатності до креативності та перетворення ситуацій. В ході пілотажного дослідження було встановлено зв`язок між творчою уявою, естетичним судженням і розумінням твори живопису. Крім того, було встановлено зв`язок між естетичним судженням і факторами індивідуальної та груповий мінливості естетичних уподобань - когнітивними параметрами визначення стилів, структури творів, їх соціальної складової, а також особистісними і культурними параметрами.

Творча уява розглядалося в двох аспектах: як прояв креативності (параметри гнучкості, оригінальності та особистісних рис) і здатності до перетворень. Було встановлено, що уява має стимулюючий вплив на продуктивність творчої діяльності і на розвиток особистісних якостей. Дане дослідження дозволяє ідентифікувати потенційні процеси, пов`язані з естетичним досвідом: судження, емоційну оцінку, вплив творчої уяви, визначити, як людина розуміє і яким чином оцінює твір мистецтва, яким чином ці процеси, а також розвиток творчої уяви сприяють формуванню індивідуальних рис особистості, і в цьому контексті - перетворенню конкретних життєвих ситуацій.

Шіряков М. С.