Можливості виявлення "ситуаційної" специфіки сприйняття ситуацій

Поняття ситуації вже досить міцно увійшло в побут як теоретичного, так і практичного психолога. Починаючи з Курта Левіна, котрий включив ситуацію в один з компонентів, які формують поведінку людини, і далі з розвитком цієї ідеї у символічних интеракционистов, в соціальної психології більшістю психологів поділяються на дві ідеї (К. Левін, У. Томас, М. Аргайл, Д. Магнуссон, Б. Екехаммер, Л. Росс, Р. Нісбетт):

1. Особистість і ситуація активно взаємодіють;

2. Для кожного індивіда ситуація має суб`єктивне значення і сприймається суб`єктивно.

У численних дослідженнях интеракционистов виявлялися параметри, за якими відбувається оцінка ситуацій, виявлялися різні типи ситуацій. Однак до сих пір ніхто так і не може провести грань між ситуаційним і особистісним впливом на сприйняття ситуації.

У нашому дослідженні було зроблено перше наближення до вирішення цієї задачі. Нами був складений список з 10 ситуацій, типових для наших випробовуваних (37 підлітків). Випробовуваних просили оцінити себе за шкалами семантичного диференціала (СД: 27 шкал, фактори - активність, сила, оцінка, корисність) в кожній ситуації.

У дослідженні був розроблений своєрідний методологічний прийом - "решето аналізу". Об`єднавши вимірювальний і якісний підходи, ми виробляли межсітуаціонний аналіз ситуацій (порівняння ситуацій за такими чинниками) і внутрісітуаціонний аналіз (порівняння факторних оцінок, але вже всередині кожної ситуації окремо). Т.ч. кожна ситуація була задана в загальному полі ситуацій і для кожної ситуації був складений профіль з оцінок по факторам.

В ході межсітуаціонного аналізу (порівнювалися середні значення за факторами СД по t-критерію, plt; 0.05) було виявлено, що по кожному фактору можна провести ранжування ситуацій.

В ході внутрісітуаціонного аналізу для кожної ситуації були виділені ті чинники, за якими оцінки значимо вище.

Т.ч. для кожної ситуації був складений своєрідний "код сприйняття", що задається позицією серед всіх інших ситуацій і задається розподілом факторів всередині ситуації.

Наступним кроком стало виявлення безпосередньо "ситуаційної" специфіки в сприйнятті ситуацій. Було зроблено припущення, що вплив ситуації буде проявлятися тим сильніше, чим більше полярними будуть оцінки за шкалами, незалежно від того, до якого полюсу оцінка ближче. Тобто в кожній ситуації ми дивилися наскільки більш "інтенсивно" ставилися оцінки і за якими шкалами. Для цього при обробці результатів відповіді, отримані за кожною шкалою, бралися за модулем. Далі проводилося межсітуаціонное порівняння за всіма шкалами і за сумою всіх шкал.

Порівняння ситуацій за сумою всіх шкал (по t-критерію, plt; 0.05) дозволило виділити ті ситуації, сприйняття яких в порівнянні з іншими ситуаціями є більш ситуативно обумовленим. У нашому дослідженні такими ситуаціями виявилися: "Заняття улюбленою справою" і "Святкування дня народження". Ситуацією, сприйняття якої найменше обумовлено умовами самої ситуації, виявилася ситуація "Не знаю, що робити" (значення за сумарним показником значимо менше, ніж у всіх інших ситуацій).

Крім того, проводилося порівняння кожної ситуації з кожної по всіх шкалах. В такому попарном порівнянні для кожної ситуації виділилися ті шкали, за якими сприйняття є найбільш ситуативно обумовленим. Таким чином, в дослідженні було продемонстровано, що запропоновані експериментальні процедури дозволяють виявити саме "ситуативну" специфіку сприйняття ситуацій.

Доценко О.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!