Психічні стану і сприйняття в напружених ситуаціях життєдіяльності

Основними складовими феномена сприйняття є суб`єкт і об`єкт, без розгляду яких не можна підійти до розкриття даної проблеми. Взаємодія цих двох складових виражається у формуванні перцептивного образу дійсності (Барабанщиків В. А., 2006). В. А.Барабанщіков пише, що "традиційно суб`єкт сприйняття розглядається як якийсь прилад, що реєструє, що функціонує безвідносно до навколишнього його середовищі, а об`єкт сприйняття - як зовнішній агент, якась річ, що впливає на цей прилад" (Барабанщиків В. А., 2006) . На думку даного автора основний акцент необхідно ставити не на відображення властивостей об`єкта, а саме на взаємовідношення суб`єкта і об`єкта сприйняття (Барабанщиків В. А., 1990).

Тільки так, і ніяк інакше, сприйняття буде розумітися як безпосередня причетність людини до існуючої дійсності (Рубінштейн С. Л., 2003). В. І. Барабанщиків відзначає також, що в зміст об`єкта сприйняття необхідно включати не тільки безпосередньо того, хто сприймає, а й обставини його життя і діяльності - тобто, ситуацію. Таким чином, об`єкт сприйняття в якійсь мірі залежить від потреб, цілей, можливостей суб`єкта, а ті, в свою чергу, перетворюються в залежності від обставин, ситуації. А. А. Демидов пише про те, що ситуаційний підхід дозволяє подолати диз`юнктивного суб`єкта і об`єкта сприйняття, людини і світу, представити єдину логіку їх соразвітія і співзалежності.

Проведене дослідження дозволяє розглянути динаміку предметного образу, який виступав об`єктом сприйняття, як в зв`язку з психічним станом суб`єкта, так і в зв`язку з ситуацією життєдіяльності, що узгоджується з вищесказаним. Протягом дев`яти місяців було проведено сім серій експерименту з пред`явленням двох предметів, які оцінювалися учасниками експерименту за різними параметрами (розміри - вертикаль, горизонталь, діагональ кольору та ін.). Випробовувані перебували в різних психічних станах, а також в різних ситуаціях навчальної діяльності (лекція, семінар, контрольний зріз знань). Отримані дані аналізувалися з урахуванням психічного стану випробуваного (позитивно забарвлені - нейтральні - негативно забарвлені), а також з урахуванням ситуації (оцінюється чи випробуваним дана ситуація експерименту як напружена).

Порівняльний аналіз отриманих даних проводився з урахуванням значень коефіцієнтів кореляції Пірсона для кількісних показників, а також з урахуванням середніх значень показників. Рассматівалісь параметри, пов`язані з оцінкою розмірів (оцінка випробуваними вертикалі, горизонталі та діагоналі картини, висоти іграшки), а також показники, пов`язані з назвою квітів (кількість названих в описі квітів). Аналіз і порівняння перерахованих характеристик проводилися для учасників експерименту, які відчувають позитивно забарвлені, нейтральні або негативно забарвлені стану. Отримані дані розглядалися також щодо того, в якій ситуації перебував випробуваний - повсякденному або напруженою.

Виявлено, що для кожної групи станів в ситуації, що оцінюється як напружена, існує якась специфіка оцінки розмірів і кольорів. В негативно забарвлених станах лінійні параметри - висота, горизонталь, вертикаль, діагональ - збільшуються щодо тих розмірів, що називалися в нейтральних станах. Тобто в ситуації напруги, та ще й при знаходженні випробовуваних в негативно пофарбованому стані, і картина, і іграшка сприймалися як більш великі. Однак при знаходженні в позитивно забарвлених станах спостерігалося ще більше збільшення показників. Лінійні параметри набувають тут максимальні значення. Що стосується сприйняття кольорів, то випробовувані, незалежно від стану, перебуваючи в повсякденних ситуаціях, перераховують значно більшу їх кількість, ніж в напружених.

Таким чином, в напруженій ситуації були виявлені особливості сприйняття в залежності від стану сприймає суб`єкта. Позитивні стану виявилися найбільш чутливими до негативної зовнішньої ситуації, і зміни в сприйнятті розмірів, які спостерігаються в даній групі, виражені найяскравіше. Сприйняття кольорів в напружених ситуаціях також має деякі особливості, однією з яких є виявлене в даному дослідженні скорочення кількості розрізняються квітів. Тобто в ситуації напруги різниться менше квітів, ніж в повсякденних ситуаціях життєдіяльності.

Гасанова Р. О.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!