Дослідження неусвідомленого сприйняття на матеріалі стереоизображений

Неусвідомлене сприйняття є однією з досить нових і цікавих областей дослідження в загальній психології. Дослідження на цю тему дозволяють виділяти в різних психічних процесах ті їх аспекти, для яких усвідомлення необхідно, і ті, для яких воно є непотрібним, а часто навіть ускладнює діяльність людини (Аллахвердов, 1993). Також при неусвідомленому сприйнятті знижується дію психологічних захистів людини, що дозволяє отримувати дані про його дійсний стан (Філіппова, 2008), створюючи тим самим більш реалістичні моделі. Існуючі підходи до створення умов для неусвідомленого сприйняття на практиці можна розділити на дві групи: методи, в яких стимул пред`являється на підпороговому рівні, і методи, в яких стимул пред`являється вище поро- гового рівня, але він уявляється випробуваному як побічний, незначний елемент експерименту. Обидва ці підходи, однак, мають свої обмеженнями. Ми пропонуємо використовувати для забезпечення неусвідомленого сприйняття принципово інший підхід, заснований на застосуванні випадково-точкових автостереограмм (СТАСГ). СТАСГ - спеціальним чином створюються зображення, на перший погляд складаються з випадкового набору точок, в яких при тривалому розгляді з`являється раніше приховане тривимірне зображення (Julesz, 1995). Хоча сучасні роботи по сприйняттю СТАСГ припускають необхідність спеціальних дій випробовуваних по фокусуванні і конвергенції очей для сприйняття прихованого об`єкта в зображенні, ми вважаємо, що основну роль в даному процесі будуть грати не фізіологічні, а психологічні механізми. В якості методу для виявлення ролі свідомості ми вирішили використовувати завдання лексичного рішення.

Було проведено 2 експерименту для перевірки нашої гіпотези. Обидва експерименту проводилися за допомогою спеціально розроблених програм через Інтернет. У першому експерименті випробовувані (33 чоловіки, 42 жінки, середній вік 24 роки) були випадковим чином розділені на три групи, кожній групі давалася завдання лексичного рішення (8 слів асоціативно пов`язаних зі словом "чайник", 8 незв`язаних слів, 16 псевдослів, 8 тренувальних завдань) на тлі СТАСГ. СТАСГ для першої групи містила приховане зображення чайника, для другої - зображення слова "чайник" - для контрольної групи всякої подоби в СТАСГ не було. Завдання випробовуваних полягала в тому, щоб з максимальною швидкістю і точністю визначати, є стимул словом або не словом, і натискати, відповідно, "вправо" або "вліво" на клавіатурі. При підготовці результатів лексичного рішення до обробки часи реакції більше 1200 мс-менш 300мс вважалися помилковими, випробовувані з більш ніж 10% помилок не допускалися до подальшого аналізу (Fazio, 1990). Результати експерименту були піддані дисперсійному аналізу (2 фактора - підлогу випробовуваних і тип СТАСГ). Аналіз показав вплив взаємодії факторів, як на асоціативно пов`язані слова (plt; 0,01), так і на слова, асоціативно не зв`язані (plt; 0,05), а також вплив окремо типу СТАСГ на асоціативно пов`язані слова (plt; 0, 05). Те, що виявився вплив статі, було для нас несподіваним і зажадало додаткової перевірки.
Другий експеримент (34 чоловіки, 43 жінки, середній вік 24 роки) був подібний до першого, але в ньому стимули для лексичного рішення пред`являлися над СТАСГ. Також була створена ще одна контрольна група, якій пред`являлась СТАСГ, що містить приховане зображення півсфери. Проведення експерименту і обробка результатів такі ж, як в першому експерименті. Дисперсійний аналіз виявив статистично достовірний вплив типу пропонованої СТАСГ на час реакції випробовуваних на асоціативно пов`язані (plt; 0,05) і асоціативно не зв`язані (plt; 0,01) із зображенням слова. Причому якщо в першому експерименті час реакції в умовах "непустих" СТАСГ збільшувалася, то тут воно зменшувалося.

У даній роботі ми перевіряли гіпотезу про вплив прихованих в СТАСГ зображень на час реакції в завданні лексичного рішення. Усупереч поширеній думці про необхідність спеціальної діяльності для сприйняття таких об`єктів, в тому числі поділу процесів акомодації і конвергенції очей, результати наших експериментів свідчать про вплив наявності прихованого об`єкта навіть тоді, коли випробовувані зайняті зовсім іншим завданням і просто не мають можливості спеціально розглядати автостереограмму.

Четвериков А.А., Карпінська В.Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!