«Кількісні відносини»
Дана методика призначається для оцінки логічного мислення дорослої людини і підлітків. Обстежуваним пропонуються для…
Дані про те, що правильні відповіді даються швидше неправильних при вирішенні певних видів завдань, в науковій літературі вже існують. Цей факт можна пояснити як наявністю феномена імпліцитної детекції помилок, так і тим, що упевнені відповіді даються швидше невпевнених, припускаючи, що правильні відповіді завжди є впевненими, а неправильні - невпевненими. Оскільки ми схиляємося до першої точки зору, було прийнято рішення зрівняти відповіді за ступенем впевненості і перевірити збереження різниці в часі відповідей в цьому випадку. Таким чином, висувається наступна експериментальна гіпотеза: при вирішенні простих когнітивних завдань в разі рівній мірі впевненості у відповіді, час правильної відповіді менше, ніж час неправильного. Як простих когнітивних завдань для даного дослідження були обрані завдання на візуальне розрізнення і впізнання.
Для перевірки експериментальної гіпотези було проведено два експерименти, в яких взяли участь випробовувані обох статей у віці від 17 до 55 років. Обидва експерименту проводилися за допомогою спеціально розроблених нами комп`ютерних програм.
У першому з експериментів взяло участь 170 осіб. Їм пред`являлися одночасно зображення однієї з чотирьох карткових мастей і три дістрактора (кола) на 50 мс. Завданням випробуваного було визначити, яка з карткових мастей була йому пред`явлено і якомога швидше дати відповідь шляхом натискання клавіші на клавіатурі. Після цього йому пропонувалося оцінити ступінь своєї впевненості у відповіді за двухбалльной шкалою: "впевнений" - "не впевнений". Якщо випадковий фактор заважав точному виконанню інструкції, то випробуваний не повинен був фіксувати рівень впевненості, що відзначалося в протоколі і дана проба не враховувалася при обробці даних. Випробуваному пропонувалося 40 основних і 16 тренувальних завдань. Для обробки результатів був використаний критерій Манна-Уїтні. Отримані результати показали, що серед впевнених відповідей час правильних (1,28 с- N = 3925) статистично достовірно (p lt; 0,01 U = сімсот тридцять одна тисяча вісімсот дев`яносто два) менше часу неправильних (1,96 с- N = 578). Серед невпевнених відповідей час правильних (1,98 с- N = 731) також було статистично достовірно менше (p lt; 0,01 U = 379852) часу неправильних (2,32с- N = 1190), що підтверджує нашу гіпотезу.У другому експерименті брали участь 190 осіб. Їм пред`являлися на 50 мс зображення ліній, відхилених від вертикалі на 3 або 6 градусів. Завданням випробуваного було визначити, на скільки градусів відхилена лінія, і як можна швидше дати відповідь, натиснувши клавішу клавіатури. Після чого ступінь впевненості вимірювалася так само, як в першому експерименті. Піддослідним послідовно пред`являлися 40 зображень ліній, половина з яких була відхилена вліво від вертикалі, а половина - вправо. Перед виконанням основного завдання кожен випробовуваний проходив тренувальну серію з 16 подібних завдань.
Для обробки результатів був використаний критерій Манна-Уїтні. Отримані результати показали, що серед впевнених відповідей час правильних (0,76 с- N = 5179) статистично достовірно менше (plt; 0,01 U = 2448707) часу неправильних (0,87 с- N = 1014). Для невпевнених відповідей час правильних (1,26 с- N = 781) також було менше часу неправильних (1,59 с- N = 427), проте не на рівні статистичної достовірності (p gt; 0,05 U = 158008,5).Оскільки після зрівнювання відповідей за ступенем впевненості ми спостерігали присутність ефекту більш швидкої подачі правильних відповідей, можна говорити про те, що наша гіпотеза знайшла своє підтвердження. Таким чином, різницю в часі між правильними і неправильними відповідями скоріше можна пояснювати не різницею в ступені впевненості у відповіді, а існуванням імпліцитної детекції помилок.
Наявність впевнених помилок і невпевнених правильних відповідей наводить на думку про двох відносно незалежних механізмах детекції помилок, що вимагає, в свою чергу, більш докладного вивчення.
Дослідження проведено групою студентів та магістрантів кафедр загальної психології та онтопсихологии СПбГУ під керівництвом В. М. Аллахердова.
Каташев Артем Володимирович
Жукова Алла Дмитрівна
Гусєва Тетяна Сергіївна
Дана методика призначається для оцінки логічного мислення дорослої людини і підлітків. Обстежуваним пропонуються для…
Нами було зроблено припущення, що впізнання звуків, що знаходяться в зоні, близькій до мовного діапазону…
У дослідженні В.Ю.Карпінской (2004) було показано, що ілюзорне зміна стимулу впливає на процес його виявлення. Її дані…
В результаті робіт в області інженерної психології були вироблені рекомендації до оптимальних діапазонів значень…
Порівнювався вплив неусвідомлюваних значень багатозначності і неусвідомлюваної інформації іншого роду на результати…
З позицій системно-еволюційного підходу індивідуальний досвід виступає як структура, яка представлена накопиченими в…
В результаті ускладнення професійної діяльності фахівців в сучасних умовах значно зростають вимоги до їх…
В даний час актуальним завданням когнітивної психології і психології свідомості є опис логіки роботи свідомості, що…
Зона нерозрізнення визначається Бардіним К.В. як така зона на осі стимулів, в якій стимули, об`єктивно різняться за…
Вивчення творчості з точки зору когнітивних моделей передбачає аналіз особливостей організації семантичної мережі і…
Дане дослідження спирається на теорію рівнів обробки (Крейк і Локхарт, 1972), згідно з якою найкраще запам`ятовується…
Неусвідомлене сприйняття є однією з досить нових і цікавих областей дослідження в загальній психології. Дослідження на…
У дослідженні перевірялася гіпотеза про те, що, вибираючи один із запропонованих варіантів відповіді завдання в якості…
У зв`язку з бурхливо відроджуються в когнітивної психології інтересом до проблем імпліцитного / експліцитно навчання,…
Вважається, що швидко і безпомилково вирішувати складні арифметичні задачі можуть виключно люди інтелектуально…
Проблема сприйняття рівності-відмінності, на думку І. Г. СКОТНІКОВА і М. А. Іванова, є на сьогодні "однією з найбільш…
Людина, вирішуючи прості когнітивні завдання, проте, робить помилки, при цьому він здатний розрізняти свої правильні і…
Проводиться велика кількість досліджень на сприйняття свідомою чи несвідомою інформації. Мета даного експерименту -…
Проблема означивания (приписування значення слова або об`єкту) є однією з фундаментальних проблем в лінгвістиці,…
Сліпота через неуважність (СН) - нездатність помітити яскраве і звертає на себе увагу, але іррелевантние завданню подія…
Дослідження робочої групи під керівництвом В.М. Аллахвердова показують, що людина здатна несвідомо розрізняти правильні…