Особистісний семантичний простір: фактори зміни

Побудова семантичних просторів як метод вивчення категорій суб`єктивного досвіду знаходить сьогодні широке застосування. В. Ф. Петренко, А.Г.Шмелев і інші звертали увагу на проблему динамічності семантичних просторів. при сприйнятті і оцінці людиною інших людей далеко не завжди відтворюються класична структура Ч.Осгуда або фактори "Великої п`ятірки". Структура може змінюватися під впливом таких змінних, як набір дескрипторів, список об`єктів, особливості випробовуваних і ситуативні чинники (наприклад, емоційний стан випробовуваних). Ще Ч.Осгуда відзначав, що в рамках певних семантичних областей (і при залученні певних випробовуваних) розмірність семантичного простору може, як підвищуватися, так і знижуватися. Згортання розмірності семантичного простору він пояснював дією механізму "денотативного зчеплення", яке проявляється в тяжінні полюсів шкал до об`єктів (точок в семантичному просторі), що володіє комбінацією цих ознак. Це і подібні твердження зазвичай не беруться під сумнів, але все ще мало емпіричних досліджень, що показують конкретні зміни структури семантичних просторів при заданому наборі дескрипторів.

Метою нашої роботи було вивчення особливостей трансформації семантичного простору, одержуваного за допомогою "особистісного диференціала", в результаті зміни емоційного стану респондентів і списку об`єктів. У дослідженні взяли участь студенти Кубанського державного університету різних спеціальностей в кількості 54 чоловік від 18 до 21 року обох статей. Використовувався варіант "особистісного диференціала" (21 шкала), запропонований НДІ ім. В.М.Бехтерева і застосовуваний вітчизняними психологами вже понад два десятиліття. У запропонованому розробниками ключі кожна шкала строго прив`язана до одного з трьох класичних факторів: оцінки, силі та активності. Однак за нашими даними така факторна структура нестійка. Наближення до даних факторів відбувається лише за певних умов.

На першому етапі експерименту піддослідні оцінювали 8 об`єктів. Як об`єкти для оцінки виступали рольові позиції, такі як я сам (а) - людина мого статі, якого я поважаю, і на якого багато в чому хотів (ла) би походіть- я через 10 років і ін. Список об`єктів в даному випадку не містив явно негативних персонажів, тобто давав мало можливості учасникам актуалізувати в повній мірі емоційно-оцінну категоризацію (такий список назвемо незбалансованим). Обробка даних включала підсумовування індивідуальних протоколів в общегрупповой матрицю даних з подальшим застосуванням факторного аналізу методом головних компонент, що включає підпрограму повороту факторних структур varimax. В результаті було виділено три фактори, однак зміст отриманих факторів не відповідало змісту факторів по ключу. Наприклад, перший, найпотужніший фактор, був утворений поєднанням шкал, характерних для факторів "сила" і "активність".

На другому етапі експерименту ми використовували інструкцію, спрямовану на зміну емоційного стану випробуваних за контрастом. Респонденти оцінювали ті ж об`єкти, але двічі: спочатку, подумки перебуваючи в ситуації 1 (відпочинку), а потім в ситуації 2 (під час хвороби). В результаті проведеного роздільно факторного аналізу, як в ситуації 1, так і в ситуації 2, було виділено лише два фактори, які задають підстави категоризації. Відзначимо виявлені тенденції. У ситуації 1 (відпочинок) в перший виділений фактор увійшли шкали, які в більшій мірі несуть емоційно-оцінну навантаження. Другий фактор нагадував фактор "сила". У ситуації 2 (хвороба) в перший фактор увійшли шкали, які здебільшого відповідали фактору "активність", а оцінний фактор отримав меншу факторну навантаження в порівнянні з ситуацією 1.

На третьому етапі експерименту ми дещо змінили список пропонованих об`єктів, збалансували його по очікуваному емоційного ставлення. Він включав тепер явно позитивні, явно негативні та відносно нейтральні об`єкти. Піддослідним було запропоновано оцінити ці об`єкти при звичайній інструкції. В результаті факторного аналізу було виділено 3 фактори, які за змістом виявилися близькі факторам "оцінка", "сила" і "активність", запропонованими розробниками методики.

Таким чином, факторна структура даного "особистісного диференціала" нестійка. Вона відтворюється лише за певних умов, а саме при збалансованому списку оцінюваних об`єктів і нейтральної інструкції. При спробі зміни цих умов структура особистісного семантичного простору змінюється, це проявляється в кількості і змісті факторів. При вирішенні деяких завдань може виявитися доцільним уточнення ключа відповідно до результатів власної факторизації даних.

Мар`яненка Д.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!