Ухвалення рішення в задачі суб`єктивного шкалювання

В останні десятиліття в Росії стають все більш популярними дослідні методи, які використовують різноманітні оціночні шкали, в першу чергу - семантичний диференціал. Про це свідчить, наприклад, те, що ця методика виявилася часто згадується в роботах, поданих на студентську конференцію "Психологія XXI століття" в 2002-2003 роках. Однак у російській психології практично відсутні дослідження, присвячені валідності і надійності семантичного диференціала, побічних ефектів, що виявляються при його використанні.

У журналах Journal of Marketing Research і Public Opinion Quarterly регулярно публікуються дані про особливості результатів різних типів шкал і опитувальників. Зокрема, в ряді досліджень було відзначено більш частий вибір відповідей, розміщених в анкетах на більш ранніх позиціях, і зміщення оцінок випробовуваних в ліву сторону за шкалами семантичного диференціала. По всій видимості, на випробуваних і в тому, і в іншому випадку впливає один і той же ефект, пов`язаний з процесом прийняття рішення в задачі суб`єктивного шкалювання. Д.Елвін і Дж.Кроснік пояснюють переважний вибір відповідей, розміщених на початку списку, ефектом задоволеності, описаним Г. Саймоном в середині століття: в разі невисокої вмотивованості вибору, при переборі альтернатив людина зупиняється нема на оптимальної, а на першій відносно прийнятною, задовільною альтернативі. Цілком можна припустити, що подібне пояснення можна застосувати і для зміщення оцінок в лівий полюс при застосуванні оціночних шкал. Люди, які читають зліва-направо, перебирають варіанти, також починаючи з лівого і закінчуючи правим, при цьому з більшою ймовірністю зупиняючись на варіанті, який потрапив в поле зору раніше. Однак існує й альтернативне пояснення, пов`язане з впливом знаків "+" і ";".

Для перевірки гіпотези про існування зсуву оцінок в лівий полюс семантичного диференціала (названого горизонтальним ефектом) було проведено дослідження на матеріалі традиційної теми політичних досліджень, вивчення ставлення до політичних лідерів, за допомогою семантичного диференціала. Як матеріал для оцінювання двох груп випробовуваних (n = 25 і n = 22) був запропонований список з 13 сучасних та історичних політичних.

Волохонський В.Л.