Про переведення методики т. Лірі у вітчизняній психодіагностиці

Теоретичний підхід до особистості, покладений в основу вивчення стилю міжособистісної взаємодії за методикою Т. Лірі, був розроблений американським психологом Г.С.Салліваном. Грунтуючись на даних положеннях, а також фактори міжособистісного сприйняття, співвіднесені з двома з трьох головних осей семантичного диференціала, Т. Лірі розробив методику интерперсональной діагностики, за допомогою якої досліджував уявлення індивіда про себе, а також взаємини в малих группах.В вітчизняної психодіагностики найбільш широке застосування отримали наступні модифікації даної методики: "Тест багатоаспектною квантификации міжособистісних відносин" Реан А.А., "Метод діагностики міжособистісних відносин" З обчік Л.Н., "Модифікований тест Лірі" Васильченко Г.С. і Решетняк Ю.А., "Методика діагностики міжособистісних відносин" Райгородського Д.Я.

З огляду на те, що при психодіагностичне обстеження в першу чергу ставиться завдання точності вимірювання психологічних параметрів, вимоги до перекладу використовуваних зарубіжних психодіагностичних методик виявляються особливо високими. Однак, незважаючи на великий обсяг отриманих даних, невирішеним залишається питання про відповідність зазначених модифікацій методики між собою, а також з оригінальною методикою Т. Лірі. Аналіз найбільш часто використовуваних методів показав, що більшість з них явно недостатньо задовольняють вимогу достовірності перекладу. А це, в свою чергу, ставить під питання їх чутливість до вимірюється параметрами.

У проведеному дослідженні ми послідовно порівнювали між собою пункти модифікацій, а також зіставляли кожен з них з оригінальною методикою Т. Лірі. Попередній аналіз показав, що між зазначеними методиками існує помітне схожість. Однак більш глибоке вивчення, особливо в зіставленні з перекладом пунктів по Т. Лірі, виявило, що відмінності існують і по ряду пунктів вони істотні. В цілому зазначені розбіжності були зведені до п`яти групам в порядку збільшення ступеня невідповідності.

По-перше, підміняються місцями коми і сполучні союзи. Там, де у Т. Лірі варто союз "і" ( "Affectionate and understanding"), в іноді його замінюють на кому ( "Уважний, ласкавий"). Вказана обставина неправомірно прибирає семантичне уточнення до першого слова ( "уважний і ласкавий"), пропонуючи замість цього обидва слова на вибір. Це розширює семантичний простір.

По-друге, опускаються деякі уточнюючі слова. Порівняємо: у Т. Лірі проводиться уточнення "Very anxious to be approved of". У всіх перекладах наводиться просто: "Той, хто шукає схвалення". В результаті - втрачається важливий семантичний відтінок сили відносини. З огляду на, що основні чинники методики пов`язані зі шкалами семантичного диференціала, в тому числі сили, дана обставина є досить важливим.

По-третє, проводиться неправомірне уточнення слів. Так, наприклад, у Т. Лірі читаємо: "Friendly". У перекладі в одній з модифікацій - "Доброзичливий, доброзичливий". Однак останнє слово - зайве уточнення. У перекладі йому відповідає, скоріше, "benevolent", а значення "friendly" варто лише в кінці семантичного списку.

По-четверте, в результаті використання слів з невідповідними їм приводами, майже у всіх модифікаціях втрачається сенс словосполучень. Порівняємо: у Т. Лірі наводиться "Firm but just", що було переведено як "Строгий, але справедливий". Однак значенням "строгий" в англійській мові відповідає "firm with". У оригінальною методикою зазначеного приводу немає, і тому, переводити слід першим значенням слова: "твердий, рішучий". Очевидно, семантичне розходження слів: "твердий" не обов`язково "строгий".

По-п`яте, у багатьох пунктах спостерігається поєднання зазначених неточностей і так звана "вільність перекладу". Так, наприклад, в методиці Т. Лірі, читаємо: "Easily fooled". В цілому ряді перекладів наводиться: "Довірливий і прагне радувати інших". Очевидно, що тут не тільки дано зайве семантичне значення в його розширювальному тлумаченні, але і вельми вільний переклад.

На закінчення хотілося б відзначити наступне. Проведене нами дослідження не мало на меті дискредитувати наявні модифікації методики Т. Лірі. Безумовно, найбільш авторитетні з них валідність і надійність. Однак, тим не менш, вони відрізняються не тільки від оригіналу, але часто і між собою. Таким чином, не тільки ідея і задум автора виявляються не втіленими, але відсутня єдність інтерпретації і взаємозамінності перекладу. Цей факт не можна ігнорувати. На наш погляд, якщо ставиться завдання модифікації зарубіжної методики, то вирішуватися вона повинна комплексно, в єдиній системі теоретико-методологічних положень автора. І, безумовно, в тому, що стосується значення пунктів, максимально близько до оригіналу, без будь-якого придумування і вільній інтерпретації.

Горбов А.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!