Вплив розриву соціальних зв`язків на особистість підлітка

Ідеї Б.Г. Ананьєва про необхідність синтезу всіх знань про людину послужили базисом для формування системного підходу як найважливішого методологічного принципу сучасної науки і практики. Людина, в розумінні Б.Г. Ананьєва, - це складна відкрита система, що входить до складу більш складних систем, при цьому володіє відносною функціональної незалежністю. Саме в цій системі "утворюється певна взаимосоответствие тенденцій і можливостей людини, самосвідомість і" Я "- ядро людської особистості" (Ананьєв, 1968). Найважливішою характеристикою системи "Я" є її відкритість, схильність до впливу соціуму. Інтеріндивідуального структура соціуму впливає на інтраіндивідуальний структуру особистості, яка, по Б.Г. Ананьеву, впливає на формування "свого середовища розвитку". Вчений також зазначив, що "обмеження або тим більше розрив соціальних зв`язків особистості порушують нормальний хід людського життя. Розпад ... інтеріндивідуального структур тягне ломку інтраіндивідуальний структури особистості, виникнення гострих внутрішніх криз" (Ананьєв, 1968).

Наше дослідження по перевірці цього теоретичного положення проводилося в умовах соціальних притулків. Це пов`язано з тим, що у підлітків, які перебувають в цих закладах, штучно розірвані соціальні зв`язки, порушений нормальний хід життя, отже, відповідно до Б.Г. Ананьеву, у них може мати місце зміна інтраіндивідуальний структури особистості. Саме тому в дослідженні застосовувався метод, який дає змогу виявити специфіку міжособистісних відносин, а також внутрішньоособистісних конгруентність індивіда. Метод діагностики міжособистісних відносин являє собою модифікований Л.Н. Собчик варіант интерперсональной діагностики Т. Лірі. Методика Т. Лірі виявляє стиль міжособистісної взаємодії випробуваного. Для вивчення внутриличностной конгруентності індивіда пропонується за характеристиками опитувальника оцінити своє ідеальне-Я. За результатами дослідження проводиться зіставлення реального і ідеального образів-Я випробуваного.

У дослідженні були отримані наступні середні значення: для реального-Я: I - владний-лідируючий - = 9-II - незавісімий- домінуючий - = 9-III - прямолінійний-агресивний - = 8- IV - недовірливий-скептичний - = 8- V - покірний-сором`язливий - = 8- VI - залежний-слухняний - = 8- VII - співпрацює-конвенціальний - = 9-VIII - відповідальний-великодушний - = 10. Для ідеального Я: I - владний-лідируючий - = 8- II - незалежний-домінуючий - = 8- III - прямолінійний-агресивний - = 8- IV - недоверчівий- скептичний - = 7- V - покірний-сором`язливий - = 6 VI - завісімий- слухняний - = 5 VII - сотрудн сподівавсь-конвенціальний - = 8- VIII - відповідальний-великодушний - = 8.

Статистично достовірні відмінності виявлені між Я-реальним і Я-ідеальним п`ятого октанта - покірний-сором`язливий (p = 0,722- plt; 0,05) - шостого октанта - залежний-слухняний (p = 0,526- plt; 0,05). Методика Т. Лірі передбачає, що для кожного октанта існує протилежний йому варіант. Для п`ятого октанта це перший октант (владний-лідируючий), для шостого - другий (незалежний-лідируючий). При цьому в VI, VI-II октантах зберігається загальна тенденція до зниження кількості балів. Таким чином, можна стверджувати, що підлітки цінують в собі такі якості, як здатність змагатися, бути лідером, впевненість в собі, і невисоко ставлять такі якості, як скромність, сором`язливість, потреба в допомозі з боку оточуючих. В цілому розбіжність між Я-реальним і Я-ідеальним можна розцінити як умова особистісних змін. У цьому контексті необхідно зазначити, що розбіжність це вкрай незначно, що свідчить не тільки про відсутність у підлітків міжособистісного конфлікту, а й про вкрай обмеженому просторі для особистісного зростання.

Отже, приходимо до висновку, що при штучному розриві соціальних зв`язків основна психологічна проблема, що виникає перед підлітками, знаходиться не у внутриличностном плані, а відноситься до сфери відносин з оточуючими.

Тихонович О.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!