Система відносин підлітків з адиктивних поведінкою

Категорія "ставлення" є міждисциплінарним поняттям. Воно об`єднує в єдине ціле різноманітні сторони пізнання. У вітчизняній психології поняття "ставлення" пов`язано з іменами таких дослідників, як А. Ф. Лазурський, В. Н. Мясищев, Б. м.Ананьїв і ін. Лазурским була розроблена гіпотеза нервово-психічної організації особистості. Особистість, на думку А. Ф. Лазурський, являє собою єдність двох психологічних механізмів (Лазурский А. Ф., 1997).

Внутрішній психологічний механізм, це ендопсіхіка - ядро людської особистості, є прихованим підставою як зовнішніх, так і внутрішніх проявів психічного. Друга сторона - це відношення особистості до середовища. Поняття "середовище" було витлумачено не як біологічне, а як психологічний: середовище як створювана особистістю з безлічі об`єктів дійсності. Сюди входять відносини: до людей, природі, матеріальним речам, соціальної групи, самому собі і духовних благ. В. Н. Мясищев, розвиваючи ідеї Лазурского про ставлення особистості, будує свою концепцію особистості (Мясищев В. Н., 1995). Стрижневою для нього є ідея суб`єктно-об`єктного зв`язку. Цей зв`язок індивідуальна, вибіркова, свідома, заснована на досвіді і виражається в діях, переживаннях.

З точки зору В. Н. Мясищева, сутність особистості визначається її відносинами до навколишнього світу, інших людей і себе. Відносини - рушійна сила особистості, вони визначають цілі, завдання, сенс життя людини. Б. Г. Ананьєв говорив про необхідність розуміння особистості в системі соціальних зв`язків і відносин (Ананьєв Б. Г., 2002). Він вважав, що структура і динаміка відносин (до суспільства, до людей, до самого себе) поряд із соціальною роллю, статусом, мотивами і цінностями є характеристиками особистості, що визначають її життєву спрямованість, світогляд, основні тенденції розвитку. Б. Ф. Ломов вважає, що особистість необхідно розглядати з позиції суб`єктивно-особистісних відносин, де основними вважаються суспільні відносини (Ломов Б. Ф., 1999). Особистісні властивості як прояв соціального якості індивіда можна зрозуміти лише при вивченні його життя в суспільстві. Індивіди - це об`єкти і суб`єкти суспільних відносин.

Наведені вище положення дозволяють говорити про те, що особистість мислиться більшістю дослідників у відносинах, зв`язках, статусах і т. П. Особистість не може бути досліджена без вивчення суспільних відносин. Об`єктом дослідження в нашій роботі були дві групи випробуваних у віці від 14 до 17 років:

1. Нормативна група - успішні школярі.

2. Неповнолітні з адиктивних поведінкою.

Проведене дослідження дозволило зробити висновок про те, що в системі відносин підлітків з адиктивних поведінкою спостерігається сильна деформація. Неповнолітні з адиктивних поведінкою характеризуються високим рівнем враждебності- їм властиві невпевненість в собі, імпульсивність, зневажливе ставлення до суспільних норм і правил, егоцентричні. У них спостерігаються труднощі в здійсненні міжособистісних контактів і високий ступінь конфліктності, що обумовлює певну замкнутість і відчуженість.

Підлітки експериментальної групи було чітко уявляють своє майбутнє, воно виступає як заперечення сьогодення. У них спостерігається відсутність власної життєвої програми. Вони не довіряють собі, в результаті чого відчувають почуття власної неповноцінності. Найбільш часто зустрічаються темами в оповіданнях по тесту MAPS у підлітків з адиктивних поведінкою є: вбивство, злочин, суїцид, ставлення до себе, майбутнє, любов, дружба і ставлення до сім`ї. Слід зазначити, що тема жалю до інших людей до цього переліку не входить.

Шелонін Т. В.

Горбатов С. В.