Психологічна характеристика особистості. Загальні поняття (б.г. Ананьєв)

Приступаючи до емпіричної психологічної характеристики особистості важливо сформулювати основний вектор аналізу. Необхідність в ньому обумовлена

складністю і суперечливістю самого об`єкта.

Б.Г. Ананьєв вважав, що для правильного розуміння особистості необхідний аналіз соціальної ситуації розвитку особистості, її статусу і соціальної позиції,

яку вона займає. Дійсно, якщо визнати, що особистість формується в діяльності, то діяльність ця здійснюється в конкретній

соціальної ситуації. Але, діючи в ній, будь-яка людина займає певний статус, який задається сформованою системою громадської відносин.

Статус особистості об`єктивний і може усвідомлюватися особистістю адекватно або неадекватно, активно або пасивно. Головне полягає в тому, що він визначає

місце особистості в соціумі. Наприклад, у соціальній ситуації сім`ї один займає статус батька, інший - сина і т.д. Поряд зі статусом особистості кожен

людина займає і певну позицію, яка характеризує суб`єктивну, діяльну сторону положення особистості в тій чи іншій соціальній

структурі. Рівень і зміст позиції обумовлені змістом діяльності особистості.

Позиція особистості, як діяльна, суб`єктивна сторона її статусу, являє собою систему відносин особистості (до оточуючих людей, об`єктивної

середовищі, самому собі) установок і мотивів, якими вона керується в своїй діяльності, цілей і цінностей, на які спрямована ця діяльність.

У свою чергу вся ця складна система властивостей реалізується за допомогою виконуваних особистістю ролей в заданих соціальних ситуаціях розвитку.

Таким чином, вивчаючи динамічні тенденції особистості - її потреби, мотиви, інтереси, бажання, установки, ціннісні орієнтації, ідеали, нарешті,

її спрямованість, т. е. те що особистість хоче, що для неї привабливо, до чого вона прагне - можна зрозуміти і пояснити зміст виконуваних нею

соціальних ролей, статус і позицію, яку вона займає.

Однак якість виконання ролей, статус і позиція обумовлені не тільки динамічними тенденціями особистості, але і її потенціалом

індивідуально-психічного розвитку, її можливостями - задатками, спеціальними здібностями, обдарованістю.

Не випадково, тому С. Л. Рубінштейн підкреслював, що при вивченні психічного образу особистості потрібно відповісти на питання: а що особистість може? відповідь

на нього можна отримати при вивченні перерахованих вище параметрів особистості.

Статус особистості і її соціальні ролі, потреби і мотиви, установки і ціннісні орієнтації, структура і динаміка відносин особистості, реалізовані

за допомогою даних людині можливостей, переходять в систему стійких властивостей особистості, що виражають його ставлення до людей, об`єктивної середовищі і

самому собі - риси характеру.

Всі перераховані психологічні характеристики особистості-динамічні, тенденції, можливості і характер - характеризують нам її, якою вона

представляється для оточуючих її людей. Однак людина живе не тільки для інших. Він живе і для себе. Він усвідомлює себе. Він намагається відповісти на

питання: хто Я, який Я? Він віддає собі звіт, що він суб`єкт, носій численних психологічних властивостей і якостей. Властивість людини усвідомлювати

самого себе як суб`єкта з властивими йому психологічними і соціально-психологічними характеристиками називають самосвідомістю.

Таким чином, приступаючи до психологічної характеристиці особистості, ми повинні розглянути, по-перше, її динамічні тенденції - потреби і

мотиви, установки, ціннісні орієнтації і відносини особистості, інтегровані в її спрямованості.

По-друге, її можливості, реалізовані за допомогою задатків, здібностей, обдарованості, інтелекту.

По-третє, характер і самосвідомість особистості.