Поняття особистості в психології. Індивід, індивідуальність, особистість

Поняття особистості в психології

У розумінні особистості наука психологія виходить із уявлення про неї як про системне об`єкті, інтегруючим в собі велику кількість різноманітних рис і якостей. Особистість в психології вивчається як: індивід, конкретна людина, представник роду homo sapiens (це поняття фіксує відміну людина від інших біологічних видів) - індивідуальність (враховуються особливості, що відрізняють одного індивіда від іншого) - суб`єкт (активно діюча істота) - носій соціальних ролей, статусов- "я-образ" (система самооцінок, рівень домагань, мотивацій діяльності, процесів рефлексії). Психологія розглядає особистість, спираючись на концепцію нерозривної єдності в ній фізичних, біологічних і соціальних компонентів, при цьому біологічна складова в людині розуміється не тільки як продукт природного розвитку, але і результат історичного, соціального розвитку. Біологічне в людині завжди опосередковано соціальним, переплетено з ним. Більш того, багато фізичні властивості, здатності з`являються тільки в процесі соціалізації особистості. Коли ми говоримо, що той чи інший процес є фізичною або соціальним актом, розуміється лише те, що та чи інша сторона (фізична або соціальна) в даному процесі домінує, переважає. Так, до природно-біологічними ознаками особистості можна віднести стать, вік, темперамент, конституцію тіла, проте і вони в процесі функціонування і розвитку набувають соціальне забарвлення, соціально зумовлені форми, модифікуються під впливом суспільного середовища. Нерозривне переплетіння біологічного і соціального спостерігається в таких психологічних процесах, як здібності, воля, характер, емоції, пам`ять, мислення. У формуванні переважно соціальних властивостей особистості, таких, як ідеали, переконання, знання, навички та ін. Завжди є природою заданий, біологічне підставу. Формуючись і розвиваючись як соціальна істота, будучи залежною від впливу сім`ї, школи, суспільства в цілому, особистість в психології одночасно розглядається як істота щодо автономне, незалежне, що володіє здатністю до самоусвідомлення і самовдосконалення. Переплетення різних компонентів особистості виявляється в численних концепціях, що описують структуру особистості.

індивід - носій біологічного в людині. Людина як індивід являє собою сукупність природних, генетично обумовлених властивостей, розвиток яких здійснюється в ході онтогенезу, результатом чого стає біологічна зрілість людини. Таким чином, в понятті індивід виражена родова приналежність людини, тобто будь-яка людина - це індивід. Але, з`являючись на світ як індивід, людина набуває особливого соціального якість, вона стає особистістю.
особистість - це людина як носій свідомості. Чим активніше діяльність людини, тим виразніше, яскравіше будуть проявлятися особливості (риси) його особистості. Сукупність особливостей якостей особистості, що утворюють її неповторний вигляд, прийнято називати індивідуальність особистості. Цілком очевидно, що особистістю людина не народжується, оскільки йому ще належить розвивати свою свідомість, і особистістю людина може перестати бути (хоча як індивід і буде продовжувати жити, зберігаючи деякі психічні процеси, властиві людині) при важких психічних захворюваннях. Будучи за своєю природою соціальним утворенням, особистість, тим не менш, несе на собі відбиток біологічної організації людини. Природні особливості людини - це важливі передумови, необхідні умови психічного розвитку, але самі по собі вони не визначають ні характеру, ні здібностей людини, ні його інтересів, ідеалів, переконань. Мозок як біологічну освіту є передумовою проявів особистості, але все прояви її - продукт суспільного буття людини.
індивідуальність особистості складається з особливостей різних рис особистості, причому вплив соціального і біологічного в них далеко не однаково. Є якості особистості, у розвитку яких роль біологічного, вродженого велика (наприклад, темперамент), але є якості (мислення, пам`ять, уява і т.д.), в розвитку яких домінуючу роль починають грати особливості навчання. Ще більше зростає роль навчання в розвитку знань, навичок, умінь. Певну групу становлять якості спрямованості особистості (інтереси, ідеали, переконання, світогляд і т.д.), в формуванні яких роль біологічного незначна, зате роль соціального досвіду, і в особливості виховання, виключно велика.

Психологія враховує, що особистість не тільки об`єкт суспільних відносин, не тільки відчуває соціальні впливу, але переломлює, перетворює їх, оскільки поступово особистість починає виступати як сукупність внутрішніх умов, через які переломлюються зовнішні впливи суспільства. Таким чином, особистість не тільки об`єкт і продукт суспільних відносин, а й активний суб`єкт діяльності, спілкування, свідомості, самосвідомості.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!