До питання про класифікацію цінностей особистості

Ціннісно-орієнтаційний підхід до явищ як матеріального, так і духовного порядку, ціннісний спосіб освоєння світу визнаний в цілому ряді областей знання психології, соціології, педагогіці і філософії одним з найважливіших в розумінні природи тих явищ, без яких людське життя або неможлива, або збіднена.

Ціннісні орієнтації є найважливішими елементами внутрішньої структури особистості, що забезпечують спадкоємність певного типу поведінки і діяльності, вони тісно пов`язані з системою потреб особистості, найбільш динамічною і значущою стороною сутності людини. Особливість ціннісних орієнтацій виражається в тому, що вони, головним чином, беруть участь у формуванні стійких інтересів в процесі усвідомлення і актуалізації потреб, мають мотиваційної силою впливу.

Ціннісні орієнтації, будучи формами (точніше, елементами) свідомості, в той же час стають необхідним і сполучною ланкою між свідомістю і діяльністю людини, тобто вони лягають в основу суб`єктивної детермінації активності поряд з потребами, інтересами і стимулами.

Інтереси та цінності перебувають у тісному взаємозв`язку і взаємозумовленості. Інтерес особистості не тільки визначає предмет відображення, але і створює сферу значень, в результаті чого всі, що стає предметом інтересу, знаходить особистісний, ціннісний зміст, ціннісну характеристику. Ціннісне відображення людиною дійсності це відображення її через призму її інтересів. Інтерес умова становлення ціннісного ставлення і його показник. Цінність дійсна форма прояву інтересу і його змістовна наповненість.

Ціннісні орієнтації, тобто норми, оцінки, ідеали, задані суспільством і виступають в якості регуляторів громадської діяльності, визначають і розвиток цінностей особистості.

Всепроникаючий характер ціннісних орієнтацій ставить перед дослідниками проблему створення класифікаційних форм або типології ціннісних орієнтацій особистості. Радянські психологи говорили про "основною життєвою спрямованості особистості" [Ананьєв Б.Г.], "змістотворних мотивів" [Леонтьєв А.Н.] і "динамічної тенденції" [Рубінштейн С.Л.]. К. Юнг зазначав Екстравертований і интровертированному установки особистості-Е.Фромм виділяв "некрофілію" і "Біофілія", а також установки на "бути" або "мати" - В. Франкл включав в систему цінностей три їх виду цінності творення, цінності переживання і цінності відносини-А.Шелер виділяв цінності "ситуативні" і "вічні". Е.Шпранглер розглядає ціннісні орієнтації як "форму пізнання світу" або "форму життя" і виділяє у своїй класифікації кілька орієнтаційних типів пізнання світу, яким відповідають такі типи спрямованості особистості: теоретичний, економічний, естетичний, політичний і релігійний. Кожному типу особистості, по Е.Шпранглеру, відповідає одна домінуюча особистісна цінність, що навряд чи є прийнятним для реального життя. Найчастіше буває, що кілька цінностей для особистості є однаково значущими або ж людина може бути орієнтований відразу на кілька цінностей, але значущих для нього в різного ступеня.

Більш продуктивним для емпіричних досліджень представляється розпочате М.Рокича підрозділ цінностей на "термінальні" і "інструментальні" (цінності мети і цінності кошти). Його типологія пропонує більш гнучке опис системи ціннісних орієнтацій особистості, однак метод лінійного ранжирування, що лежить в її основі, не дає достовірного опису багатовимірного динамічного простору, яким є система ціннісних орієнтацій особистості, як і будь-яка психологічна система.

На основі виділених М.Рокича цінностей і з урахуванням певних категорій цінностей як керівних принципів життя Ш.Шварц створює перелік по найбільш важливого і змістовному, по теорії автора, аспекту цінностей за типом мотивації або цілі, яку представляє цінність. Кожен мотиваційний тип визначається в залежності від основної мети, тобто кінцевого стану, на яке він орієнтований. Цінності класифікуються за того типу, основна мета якого досягається, коли люди намагаються діяти таким чином, що ці цінності виявляються або цінності сприяють досягненню цілей. Кошти, виділені їм типи мотивацій наступні: гедонізм, влада, самоврядування, стимуляція, загальність, розташування (доброзичливість), безпеку, конформність, традиційність, духовність.

Колесникова Л.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!