Дослідження ціннісних орієнтацій
Особливої гостроти сьогодні набуває вивчення змін, що відбуваються в свідомості сучасної молоді. Неминуча в умові ломки усталених засад переоцінка цінностей, їх криза найбільше проявляються в свідомості цієї соціальної групи. В даний час існує дуже мало робіт присвячених професійним цінностям, а також немає чіткого визначення професійних цінностей. У соціально-психологічних і психолого-педагогічних дослідженнях вивчається структура і динаміка ціннісних орієнтацій особистості, роль ціннісних орієнтацій в механізмі соціальної регуляції поведінки, взаємозв`язку ціннісних орієнтацій з індивідуально-типовими і характерологічними особливостями особистості, з професійною спрямованістю і так далі. Проблема дослідження професійних цінностей є актуальною, так як, по-перше, немає єдиного підходу до трактування поняття професійних ценностей- по-друге, кардинальні зміни в політичній, економічній, духовній сферах нашого суспільства тягнуть за собою радикальні зміни в професійних цінностях і вчинках людей. В даному дослідженні ми розглядали професійні цінності в рамках професійно обумовленої структури особистості Е.Ф.Зеера, а також суб`єктно-діяльнісного підходу до ціннісних орієнтацій Д. А. Леонтьєва для більш детального вивчення професійних цінностей на стадії юності і молодості. Ми припускаємо, що дані, отримані в результаті діагностики внутрішніх конфліктів в професійних цінностях за допомогою методики «УСЦД» можуть застосовуватися в рамках професійного консультування. Внутрішній конфлікт розуміється нами як ступінь неузгодженості між «цінністю» і «доступністю», між «хочу» і «можу» в конкретній професійній цінності.
Ціннісні орієнтації - це відображення в свідомості людини цінностей, визнаних їм як стратегічних життєвих цілей і загальних світоглядних орієнтирів.
Так, розглядаючи ціннісні орієнтації, видатний радянський психолог О.М. Леонтьєв зазначав: "... - це провідний мотив - мета підноситься до істинно людського і не відокремлюється людини, а зливає його життя з життям людей, їх благом ... такі життєві мотиви здатні створити внутрішню психологічну виправданість його існування, яка складає сенс життя . Професійні цінності - це орієнтири, на основі яких людина вибирає, освоює і виконує свою професійну діяльність. Вони характеризуються ступенем домінування, певним знаком, ступенем усвідомленості і ступенем мінливості і.
Ціннісні орієнтації - складний соціально-психологічний феномен, що характеризує спрямованість і зміст активності особистості, що визначає загальний підхід людини до світу, до себе, що надає сенс і напрямок особистісним позиціям, поведінці, вчинкам. Система ціннісних орієнтація має багаторівневу структуру. Вершина її - цінності, пов`язані з ідеалізації і життєвими цілями особистості.
З.І. Файнбург відзначає "надзвичайну складність системи ціннісних орієнтацій особистості ... складність її детермінації соціальним, багатошарову і багатопланову опосередкованість усіх залежностей в цій сфері. Ми маємо справу з багатовимірним об`єктом, дуже складним за своєю структурою".
Ціннісні орієнтації, будучи одним з центральних особистісних новоутворень, висловлюють свідоме ставлення людини до соціальної дійсності і в цій своїй якості визначають широку мотивацію її поведінки і справляють істотний вплив на всі сторони його дійсності. Особливого значення набуває зв`язок ціннісних орієнтацій зі спрямованістю особистості. Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону спрямованості особистості і складає основу її поглядів на навколишній світ, до інших людей, до себе сомой, основу світогляду, ядро мотивації і "філософію життя". Ціннісні орієнтації - спосіб диференціації об`єктів дійсності за їх значимістю (позитивної або негативної) .Направленность особистості висловлює одну з найістотніших її характеристик, що визначає соціальну і моральну цінність особистості. Зміст спрямованості - це, перш за все домінуючі, соціально обумовлені відносини особистості до навколишньої дійсності. Саме через спрямованість особистості її ціннісні орієнтації знаходять свій реальний вихід в активній діяльності людини, тобто повинні стати стійкими мотивами діяльності та перетворитися в переконання.
Смислові освіти граничного узагальнення перетворюються в цінності і людина усвідомлює власні цінності, тільки ставлячись до світу як цілого. Тому коли говорять про людину, то природно приходять до поняття "цінність". Це поняття розглядається в різних науках: аксіологія, філософії, соціології, біології, психології. У цінностях сконденсовані досвід і результату пізнання минулих поколінь людей, що втілюють спрямованість культури в майбутні цінності розглядаються як найважливіші елементи культури, що надають їй єдність і цілісність.
Поняття "цінність" його психологічної трактуванні еквівалентно деякого комплексу психологічних явищ, які, хоча і термінологічно, позначаються різними поняттями, але семантично однопорядкові: Н.Ф. Добринін називає їх "значущістю" - А.І. Божович "життєвою позицією" - О.М. Леонтьєв "значенням" і "особистісним змістом" - В.Н. Мясищев "психологічними відносинами".
Цінність внутрішньо висвітлює все життя людини, наповнює її простотою і гармонією, що веде до справжньої свободи - свободи від коливань і страхів, свободу творчих можливостей. Цінності не є незмінними, раз і назавжди впорядкованими, їх перебудова можлива.
С.Л. Рубінштейн говорив, що цінність - значущість для людини чогось у світі, і тільки визнається цінність здатна виконувати найважливішу ціннісну функцію - функцію орієнтира веління. Ціннісна орієнтація виявляє себе в певній спрямованості свідомості і поведінки, що виявляються в суспільно значимих справах і вчинках.
Таким чином, розвиток ціннісних орієнтацій тісно пов`язане з розвитком спрямованості особистості. С.Л. Рубінштейн вказував: "що в діяльності людини по задоволенню безпосередніх громадських потреб виступає громадська шкала цінностей. У задоволенні особистих та індивідуальних потреб за посередництвом суспільно корисної діяльності реалізується ставлення індивіда до суспільства і відповідно співвідношення особистісного та суспільно значущого". І далі: "Наявність цінностей є вислів не байдужості людини по відношенню до світу, що виникає із значущості різних сторін, аспектів світу для людини, для його життя".
У кожного може існувати своя система цінностей, і в цій системі цінностей вони шикуються в певний взаємозв`язок. Звичайно, ці системи індивідуальні лише остільки, оскільки індивідуальна свідомість відображає свідомість суспільну. З цих позицій в процесі виявлення ціннісних орієнтацій, необхідно враховувати два основних параметри: ступінь сформованості структури ціннісних орієнтацій і зміст ціннісних орієнтацій (їх спрямованість), яке характеризується конкретними цінностями, що входять в структуру. Справа в тому, що інтеріоризація цінностей як усвідомлений процес відбувається лише за умови наявності здатності виділити з безлічі явищ ті, які представляють для нього деяку цінність (задовольняють його потреби та інтереси), а потім перетворити їх в певну структуру залежно від умов, близьких і далеких цілей всього свого життя, можливості їх реалізації тощо. Другий параметр, що характеризує особливості функціонування ціннісних орієнтацій дає можливість кваліфікувати змістовну сторону спрямованості особистості знаходиться на тому чи іншому рівні розвитку. Залежно від того, які конкретні цінності входять в структуру ціннісних орієнтацій особистості, які поєднання цих цінностей і ступінь більшого чи меншого переваги їх відносно інших тощо, можна визначити, на які цілі життя спрямована діяльність людини. Аналіз змістовної сторони ієрархічної структури ціннісних орієнтацій може також показати, якою мірою виявлені ціннісні орієнтації учнів відповідають громадському еталону, наскільки вони адекватні цілі виховання.
У підсумкову шкалу потрапили перші 12 професійних цінностей отримали найбільше значення за рівнем значущості, і найменший показник за шкалою ступінь узгодженості експертних рішень. Ці 12 професійних цінностей ми помістили в методику «УСЦД».
У студентів старших курсів цілком склалася система професійних цінностей. У той же час ці цінності знаходяться в стані внутрішнього конфлікту.
Більше половини цінностей перебувають в стані внутрішнього конфлікту, тобто наша гіпотеза, що у студентів в зв`язку з нереалізованістю більшості професійних цінностей і починається кризою професійних експектацій велика частина професійних цінностей характеризується станом внутрішнього конфлікту, повністю підтвердилася. Разом з тим аналіз отриманих результатів дозволяє говорити про те, що на перших позиціях по мірі внутрішнього конфлікту пов`язані ні з професійними експектаціі, а з формальними характеристиками організації (зарплата і кар`єрне зростання). Потім йдуть цінності пов`язані з розкладом трудового процесу і з графіком роботи. Це дозволять говорити про те, що ще до початку кризи професійних експектацій проходить криза формальних очікувань.
Рекомендації: отримані дані свідчать про необхідність приділяти більшу увагу професійної етики в освітньому процесі. Необхідно також організовувати освітній процес відповідно до вимог ринку, тобто бути більш практико-орієнтованим. У цьому випадку освіта стане більш конкурентоспроможним, а у студентів буде менше внутрішніх конфліктів.