Роль фонетичних значень тексту для діагностики особистісних рис його автора

Для психолога, що консультує в мережі Інтернет, текст часто є єдиним джерелом інформації, що надходить від клієнта. У такій ситуації важливо мати хороший інструмент для аналізу його змісту і діагностики особи, яка звернулася за консультацією. Клінічна методика контент-аналізу Готтшалк-Глезера, яка дозволяє діагностувати невротичні стани по 16 шкалами, може становити інтерес для мережевого консультанта, однак її необхідно адаптувати для російськомовної культури. Для такого вітчизняного програмного продукту, як експертна система ВААЛ, поки є ряд обставин, які не сприяють його успіху серед практикуючих в мережі консультантів-психологів.

Зокрема, реалізована в програмі методика діагностики акцентуацій автора тексту спиралася на дослідження В.П.Беляніна, який показав, що особистісний радикал автора тексту відбивається в частоті вживання лексичних одиниць з груп, сформованих шляхом експертної оцінки для відповідних шкал: паранойяльной, гіпертімічной, депресивної, истероидной і епілептоідной. Але ніяких відомостей про достовірність і надійність цієї методики немає. Та й створювалася вона, скоріше, не для прикладних задач психодіагностики, а для експериментальної перевірки ідей Е.Геннекена і Н.А. Рубакина.

Як окрема програма, в рамках проекту ВААЛ, поширюється проективний лінгвістичний тест Кеттелла (LPT). Програма реалізована у вигляді простого текстового редактора, в який вбудована функція оцінки особистісних рис автора тексту по 16-факторної шкалою Кеттелла. Однак відомостей про те, що діагностичні показники реалізованої в програмі методики можна порівняти з тими, що можуть бути отримані за допомогою опитувальника Кеттелла, немає. Відомо тільки, що в її основі лежить облік статистики вживання різних граматичних форм, простих і складних речень, розстановки розділових знаків, а також морфологічних і синтаксичних помилок.

Особливо слід зауважити, що всі зазначені вище методики використовують одиниці аналізу, які не є стабільними. Зокрема, функція перевірки правопису сучасних текстових редакторів дозволяє істотно знизити кількість помилок, а граматичні форми, лексичні значення і норми вживання слів з плином часу можуть значно змінюватися.

Передбачається, що описувана нижче методика, використовуючи стійкі для мовної культури одиниці аналізу тексту, може діагностувати особистісні риси його автора, будучи при цьому досить простий в розробці і теоретично обґрунтованою. Вона спирається на дослідження А.П.Журавлева, що виявили невипадкові зв`язку фонетичних і лексичних значень слів, а також мотивів та фонетичних значень тексту літературного твору.

Тим часом як методика вимірювання та оцінки фонетичного значення текстів російської мови А.П.Журавлева існує вже давно, в прикладної психодіагностики вона не використовується. Втім, цьому є пояснення - спочатку вона дозволила виявити зв`язок звуковий форми слова з його лексичним значенням, а пізніше - вимірювати фонетичні значення тексту, а не особистість його автора. Дійсно, такі біполярні шкали методики, як "гладкий-шорсткий", наприклад, мало підходять конструктам опису особистості.

Однак гіпотеза Геннеку-Рубакина, яка була експериментально підтверджена В.П.Беляніним, передбачає схожість особистісних рис читача і авторів бажаної їм літератури. Тому можна зробити висновок про те, що в цих перевагах читач цілком може орієнтуватися і на стійкі фонетичні значення тексту. А це значить що, вони повинні відображати риси його автора.

Таким чином, стійкі фонетичні значення тексту можуть використовуватися для психодіагностики особистісних рис його автора, придатними під їх опис шкалами методики А.П.Журавлева. Висновок показників для додаткових шкал особистісного семантичного диференціала з уже отриманих буде здійснюватися за допомогою тезауруса особистісних рис А.Г.Шмелева, який також дозволить виводити показники у вигляді факторного профілю 16PF. А обробка результатів тестування авторів тексту (за допомогою самого опитувальника) дозволить порівняти отримані показники і зробити висновки.

Експериментальна програмна методика, для реалізації вищеописаного, зараз вже розробляється.

Федякин М.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!