Проблема формування конгруентного образу довіри до тексту

На Зимовій психологічної школі - 2010 року було проведено дослідження "Довіра до тексту". Тема довіри і віри особливо важлива в сучасному суспільстві, де якість соціальних і міжособистісних интеракций залежить від рівня довіри сторін, що вступають в даний взаємодія в будь-яких сферах життя особистості людини.

Стосовно до нашого дослідження довіру до тексту - це суб`єктивне ставлення до публікації, яка виражається або в формі раціональності, тобто сенсу, або у формі емоційності, тобто почуття, або в формі поведінки. У сферу довіри, на нашу думку, входять всі три компоненти: поведінковий, емоційно-чуттєвий і раціональний, або когнітивний.

Мета дослідження полягала в виявлення основних мотивів формування довіри або недовіри до тексту і його автору. Об`єктом дослідження виступили учасники ЗПШ. Предметом дослідження є ставлення учасників ЗПШ до:

1) довірі до текстів;

2) авторам текстів.

Використовувалися методи дослідницького інтерв`ю і контент-аналізу. Дослідження спочатку носило пілотажний характер, тому вибірка не була репрезентативною.

В результаті обговорення ми розробили схему інтерв`ю, що складається з 18 питань. Нас цікавили 4 компонента:

1) довіру до тексту;

2) довіру до автора;

3) недовіра до тексту;

4) недовіра до автора.

На основі цієї структури ми розробили методичний інструментарій: схему або гайд інтерв`ю. Структура схеми інтерв`ю включає в себе кілька смислових блоків питань: ставлення до довіри до тексту- довіру до автора тексту-опис конкретної ситуації, в якій виробилося довіру або недовіру до тексту- прояв довіри в спілкуванні, свідомості, поведінці.

Було проведено інтерв`ю з більш ніж 40 учасниками ЗПШ-2010. На основі інкрементного аналізу транскриптов інтерв`ю ми прийшли до наступних висновків. Гіпотеза № 1 про те, що когнітивні компоненти довіри і недовіри до тексту взаємопов`язані, є в загальному підтвердженої результатами дослідження. Респонденти, в основному орієнтовані на раціональну сферу, бачили раціональну "сутність" як в довірі, так і в недовірі до текстів.

Гіпотеза № 2 про кореляцію між емоційними компонентами довіри і недовіри також в цілому підтверджується, так як акцент на почуттях у респондентів проявляється, коли вони говорять і про довіру, і про недовіру до тексту. Однак важко сказати, чи підтверджується Гіпотеза № 3 про те, що поведінкові компоненти довіри і недовіри корелюють один з одним, так як майже у кожного респондента були певні прояви довіри в поведінці, але точно простежити взаємозв`язок між проявами довіри і недовіри не вдалося. Отже, головна гіпотеза нашого дослідження, що складалася в тому, що довіра і недовіра - два аспекти єдиного цілісного конгруетного образу, частково підтверджується в зв`язку з позитивними результатами верифікації перших двох гіпотез.

В результаті дослідження була вироблена класифікація довіри до тексту:

Довіру чи недовіру, засноване на конгруентністю образі. У деяких респондентів сформувався конгруентний образ довіри і недовіри, який є цілісним і повністю вписаний в картину їх уявлень про світ, так як всі три компоненти довіри не суперечать один одному, а співіснують в гармонійному поєднанні. Наприклад, один з респондентів так визначив недовіру: "Це відчуття нелогічності, неймовірності в ньому описаних подій або фактів, це бажання перевірити ще раз, уточнити у кого-то або десь". У цій відповіді присутні в тій чи іншій мірі всі три компоненти: раціональний ( "логічність"), емоційний ( "бажання"), поведінковий ( "перевірити").

Довіру чи недовіру, засноване на фрагментарне образі. В цьому випадку в свідомості і відповідях респондентів переважають або емоційний, або поведінковий, або когнітивний компоненти довіри. Майже всі респонденти відповідали саме таким акцентованим чином. На основі наведених фактів та результатів дослідження можна зробити висновок, що довіра є одним з компонентів менталітету. Тому переважання другого виду довіри, заснованого на фрагментарне образі, обґрунтовується тим, що проф. В. Е. Семенов назвав фрагментарно-еклектичним менталітетом, переважаючим в російському суспільстві. Грунтуючись на теорії поліментальності В. Є. Семенова, можна сказати, що православно-російському менталітету може відповідати довіру, засноване на конгруентністю образі, що вимагає подальшого дослідження.

Павенков Олег Володимирович