Интент-аналіз публікацій-відгуків на брехню

У сучасному інформаційному світі проблема сприйняття брехні знаходиться у фокусі уваги різних сфер практики: дипломатія, юриспруденція, менеджмент, реклама, ЗМІ та ін., Активно проявляється в суб`єктивно пережитої людиною життя і представляє одну з цілісних проблемних областей, що вивчаються в рамках "психології пізнання" (Є. Левченко, 1995, 2002). Дослідження показали, що в основі активності мови, її интенциональной спрямованості лежить потреба вираження внутрішнього стану суб`єкта (Т.Н. Ушакова, 1991, 1999, 2003), і що розуміння брехні і правди відбувається в співвіднесенні мотивів і цілей висловлювання з интенциональной сферою сприймає суб`єкта (В.В. Знаків, 1994, 1995, 1997).

Публікації, в яких містяться відгуки на висловлювання, що функціонують в сучасній життєвої ситуації, можуть стати відображенням не просто сприйняття висловлювання, але спрямованого сприйняття особливо важливих для реципієнта рис тексту, в яких проявляється його хибність або брехливість. Ми припустили, що висловлювання, які містять маркери семантичного поля брехні (С.В. Томіліна, 2005, 2006), відображають психічний образ брехні як результату процесу її сприйняття- характеристики цього образу можна досліджувати методикою виявлення интенционального змісту тексту (Т.Н. Ушакова, 1999). Така техніка знаходиться в згоді з інтуїтивним сприйняттям і розумінням тексту.

Для цього потрібно вирішити наступні завдання: 1 / виділення фрагментів публікацій, адекватних меті дослідження як показових для відображення лжі- 2 / виявлення і ідентифікація виражених в відібраної текстової одиниці інтенцій автора- 3 / виявлення структури інтенціональних складових текстового фрагмента, що містить відгук на брехню.

З суцільної вибірки публікацій "Російської газети" за жовтень-листопад 2005 р були відібрані 34 текстових фрагмента. Текстової одиницею був абзац газетної публікації, що містить маркери семантичного поля брехні. Далі була проведена експертна оцінка виділення текстових одиниць як адекватних цілям дослідження за схемою: "згоден" - "не згоден", визначення процентного значення збігів. Експертами виступили викладачі та аспіранти кафедри психології Пермського державного університету. За результатами експертної оцінки були залишені 32 текстові одиниці, які були піддані Интент-аналізу. Був запропонований готовий набір інтенцій в "словничок", на підставі якого 2 експерта кваліфікували інтенцію. Надалі проводилася оцінка адекватності ідентифікації інтенції з боку більш широкого кола експертів. Аналіз проводився індивідуально кожним з 5 експертів, надалі визначалася ступінь узгодженості думок експертів. Аналогічна робота проводилася для визначення основних референціональних об`єктів, представлених в тексті.

У 32 текстових фрагментах виявлено 83 інтенції, що мають 31 кваліфікацію, і організовані в складну структуру, в якій виділяються 4 референціальние боку, представлені і домінуючі в свідомості суб`єкта висловлювання: сам говорить і його прихильники, суб`єкт брехні і його прихильники, об`єкт брехні (аудиторія, на кого спрямована брехня) і аудиторія, для якої призначена публікація. Кожен референціальний об`єкт пов`язаний зі своєю сукупністю інтенцій, які представлені якісно і кількісно. Найбільше число інтенцій 37.3% (10 кваліфікацій) відносяться до категорії "суб`єкт брехні", мають обвинувальний-викривальну, що дискредитує спрямованість. На адресу аудиторії висловлюються 30.1% (8 кваліфікацій) інтенцій, її то спонукають до недовіри, то попереджають, то заспокоюють. До категорії "автор" звернені 20.5% інтенцій (10 кваліфікацій) серед яких переважає інформування, неявна самопрезентація і негативний аналіз. Найменша кількість інтенцій в текстах публікацій-відгуків на брехню є відносно того, на кого спрямована брехня - 12.1% (8 кваліфікацій), вони пов`язані з відведенням звинувачень і заспокоєнням.

Таким чином, в результаті проведеного дослідження встановлено, що "вичитування" брехні, її сприйняття знаходить своє вираження в текстах-відгуках на брехню, обраних з урахуванням маркерів представляють семантичне поле категорії "брехня". Відображення сприйняття брехні проявляється в характері інтенцій автора тексту, організованих в чотиристоронню структуру. Найбільша конфліктність виражається в максимальній интенциональной навантаженості і загостреності категорії "суб`єкт брехні".

Питання про те, наскільки поширені і типові інтенціональних структури такого роду текстів, вимагає проведення інших циклів досліджень.

Томіліна Світлана Володимирівна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!