Діагностика основних мотивів брехні в молодшому шкільному віці

Дослідження спрямовано на розробку методу дослідження мотиваційних аспектів феномену брехні в поведінці дитини, що переживає кризу семи років. Теоретична основа дослідження - аналіз домінуючих мотивів поведінки в ситуації кризи семи років в працях Л. І. Божович. Гіпотеза дослідження: депривація потреб молодших школярів дорослими (в прийнятті дорослими його нової соціальної позиції і в збереженні позитивного емоційного контакту з дорослим) лежить в основі появи брехливості в цьому віці. Метод дослідження - проективна методика, розроблена на основі ідеї рисуночного тесту виявлення реакцій на фрустрації С.Розенцвейгом.

Ми вважаємо, що дитячу брехню можна розглядати як засіб компенсації депривованих потреб, тобто її виникнення пов`язане з негативними переживаннями. Тому в даній методиці були сконструйовані ситуації, що стимулюють прояв індивідуальних стратегій поведінки дитини в момент вибору між лініями правдивого і неправдивого висловлювань за рахунок актуалізації потреб в уникненні негативних переживань. Зокрема, потреба молодшого школяра в збереженні позитивного емоційного контакту з дорослим в даному випадку реалізується, на наш погляд, в мотиві уникнення покарання, а потреба в прийнятті оточуючими його нової соціальної позиції - в мотиві уникнення приниження. Дана позиція розуміється тут більш узагальнено, тоді як Л.И.Божович розглядає її як виявляється в навчальній діяльності.

Таким чином, в пропонованих проектних ситуаціях, на наш погляд, реалізуються мотиви уникнення приниження та уникнення покарання. Дітям пропонувалося шість ситуацій (по три в кожній групі), кожна з яких включала в себе три варіанти її завершення. Кожен варіант, обираний дитиною, оцінювався балами від 0 до 2. Ситуації представлялися в малюнках на картках, що зображують діалоги дитини і дорослого. На малюнках позначено вільний простір, що передбачає відповідне висловлювання дитини, аналогічно представленим в тесті С.Розенцвейгом. В обстеженні брали участь 25 учнів 1-го класу та 26 - 2-го класу (ЗОШ №10 м Волгограда), а також 18 дітей старшого дошкільного віку 5-6 років, які перебувають в сімейно-виховних групах (СВГ) соціально-реабілітаційного центру для неповнолітніх "Істок" Волгограда.

Як показали результати обробки даних, число балів, отриманих випробуваними при проходженні мотиву уникнення покарання, в середньому перевищило їх кількість при проходженні мотиву уникнення приниження більш ніж в два рази. Це дозволяє припустити, що депривація потреби в збереженні позитивного емоційного контакту з дорослим має більший вплив на актуалізацію помилкового висловлювання, ніж депривація потреби в прийнятті дорослими його нової соціальної позиції. Дане співвідношення показників змінюється у другому класі, коли у школярів в ряду причин прояви схильності до брехні до страху покарання додається страх приниження, причому страх покарання також зростає у своїй значимості. Заслуговує на увагу той факт, що за результатами обстеження за допомогою даної методики вихованців соціально-реабілітаційного центру рівень показників по мотиву уникнення покарання тут перевищив рівень учнів другого класу загальноосвітньої школи (4,5 і 3 для хлопчиків і 5,3 і 3,7 для дівчаток відповідно).

Дана методика була включена в діагностичний блок, куди увійшли методики "Кінетичний малюнок сім`ї", "Моє коло спілкування" (Андрущенко Т.Ю.), "Опитувальник батьківського ставлення" (Варга А.Я., Столін В.В.), а також спеціально розроблена авторами анкета для батьків, що припускає суб`єктивну оцінку останніми ступеня правдивості власних дітей і опис своєї позиції щодо застосування покарання в їхньому вихованні.

У 75% випадків в пред`явленої анкеті батьки школярів вказали, що їх діти більш-менш часто були помічені ними в прямий брехні або приховуванні будь-якої інформації, яка передбачає певні негативні для дітей наслідки. Частина батьків (49%), які заповнювали ОРО, кажуть про ставлення до своїх дітей як до непристосованим, невдахою, "поганим", вони зазвичай не довіряють дитині, припиняють його ініціативу. Це може в певних ситуаціях викликати у дитини прагнення утримати позитивний емоційний контакт, тобто уникнути покарання за допомогою укриття правди. Близько 70% батьків виявили тенденцію до симбіотичних відносин з дитиною. Вони постійно відчувають надмірну тривогу за нього, дитина здається їм занадто маленьким і беззахисним.

Це, на наш погляд, може бути однією з причин депривації потреби дітей в прийнятті дорослими їх нової соціальної позиції і, як наслідок, дитячої брехні.

Зайцев А.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!