Практико-орієнтовані напрямки в сучасній психофізіології

Сучасна фундаментальна психофізіології розвивається в тісному зв`язку з практикою. Однак деякі розділи психофізіології присвячені вирішенню виключно прикладних задач. До них відносяться детекция брехні (в сучасній редакції - детекция приховуваних знань) - діагностика і корекція станів втоми, емоційних і стресових расстройств- створення штучних органів почуттів. Ці області проекції фундаментальної психофізіології на практику високотехнологічні і спираються на об`єктивну реєстрацію активності мозку (ЕЕГ, ВП) і вегетативної нервової системи (електрокардіограма - ЕКГ, фотоплетізмограмми - ФПГ, шкірно-гальванічні реакції - ЕКГ, електроміограма - ЕМГ і ін.). При корекції психічних розладів і в стрес-менеджменті активно використовуються методи біологічного зворотного зв`язку і нейротренінга, а останнім часом і зовсім нові технології «віртуальних середовищ» (кібертерапія).

Проблема приховуваних знань (або детекция брехні), яка зіграла вирішальну роль в історії становлення прикладної психофізіології, має тривалу наукову і практичну історію. Основні успіхи в просуванні до вирішення цієї проблеми завжди були пов`язані з реєстрацією показників вегетативної нервової системи (ЕКГ, КГР, ФПГ, дихання, ЕМГ). Незважаючи на явні успіхи у викритті за допомогою 26 поліграфа навмисного обману, у багатьох дослідників завжди залишалися сумніви щодо правомірності отриманих даних, оскільки поліграфічні показники відображають, перш за все, ступінь емоційної напруги, а не ті складні когнітивні процеси, які пов`язані з отриманням, зберіганням і витяганням інформації про події нашого життя. Починаючи з робіт J.P. Rosenfeld в 1970-80-і рр. і по теперішній час інтенсивно розробляються альтернативні методи діагностики приховуваних знань. В основі нових технологій лежить реєстрація та аналіз біоелектричної активності головного мозку - ЕЕГ і так званих «когнітивних викликаних потенціалів», що реєструються у відповідь на «семантично навантажені» сигнали (особи, неживі об`єкти, вербальний матеріал) (Farwell, Donchin, 1991- Rosenfeld, 2006- Rosenfeld et al., 1987, 2004- Vendemia, 2003). Останнім часом для пошуку структур мозку, активно задіяних у процесі приховування інформації, починають залучатися і найсучасніші методи неінвазивної візуалізації активності мозку - метод функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) і метод позитронно-емісійної томографії (ПЕТ) (Vendemia, 2003). Щодо нечисленні дані, отримані тут різними авторами і різними методами, суперечливі в деталях, але в цілому переконливо свідчать про наявність специфічної зв`язку когнітивних процесів людини з параметрами ЕЕГ і когнітивних викликаних потенціалів.

В рамках XIII конгресу були проведені два практико-орієнтованих симпозіуму: «Psychophysiology of ocular phenomena» ( «Психофізіологія зіничних феноменів») і «Deception detection in the 21st century» ( «Детекція брехні в XXI столітті»). У доповіді J.A. Stern (2006, США) представлені дані про вплив факторів емоційного і когнітивного характеру (мотивація, антиципация, афект) на властивості тонічних і фазических реакцій зіниці. В роботі J. Tecce (2006, США) запропонована і експериментально обгрунтована двухфакторная модель механізмів частоти спалахів очей. Відповідно до цієї моделі, частота спалахів (1) зменшується при позитивних (ейфорія, релаксація) і збільшується при негативних (тривога, страх- «hedonic arousal») емоціях і емоційних состояніях- (2) зменшується при сфальцьованому і збільшується при розподіленому уваги. G. Ganis і S.M. Kosslyn (2006, США) провели фМРТ-дослідження активності мозку в ситуаціях, коли людина бреше і коли говорить правду. Виявилося, що різні типи брехні ( «брехня про себе», «брехня про інших», «брехня про минуле чи майбутнє») супроводжуються різними, але частково перекриваються паттернами активності мозку. При цьому всі патерни активності «брехуна мозку» в сукупності різко відрізняються від патерну активності «мозку, говорить правду». Новий напрямок в детекції приховуваних знань, що спирається на реєстрацію викликаних потенціалів мозку, було представлено на з`їзді роботою піонера в цій області - J. Rosenfeld (2006,

США). Автором були викладені технології використання хвилі Р300 когнітивних ВП в детекторах брехні нового покоління (процедури обстеження, аналіз даних, виявлення «таємних» спроб з боку обстежуваного штучно протистояти детектору брехні). Ефективність детекції брехні з використанням методу викликаних потенціалів досягає 85-100%, що з урахуванням низького числа «позитивних помилок» (помилкових звинувачень) і високої стійкості до контрзаходів з боку обстежуваного робить ці технології дуже перспективними і привабливими для практиків.