До проблеми психологічного аналізу тексту

Традиція побудови семантичних просторів бере початок в роботах Ч.Осгуда (див .: Петренко В.Ф., 1988, 1997) і Дж.Келли (2001). Репертуарні решітки ( "реп-тест"), запропонований Дж.Келли, дозволяють реконструювати індивідуальні, суб`єктивні семантичні простори, виявити унікальні риси особистості. Найбільш істотний недолік полягає в тому, що в даному випадку суб`єктивна картина світу реконструюється в штучної ситуації, в якій людина змушена оцінювати себе. Однак суб`єктивна картина світу існує в неспецифічних умовах, виражається в розмові, діалозі, в повісті, тобто в наративі.

Нарратологія є розвивається і розгалужену дисципліну, яка оформилася в 1960-1970 роках в рамках структурної лінгвістики. Теорія наративу вивчає, що спільного між собою мають всі можливі наративи, які їхні керівні принципи. Функції наративів різноманітні - впорядковує, інформаційна, переконуюча і т.д. Для психології нарратологія може бути корисною при вивченні і аналізі тексту, в тому числі і психотерапевтичного. Таким чином, нарратологія виявляється тісно пов`язаної з психосемантики, психолінгвістики і глибинною психологією. Всі ці напрямки оперують уже сформованими категоріями: текст, семантичні і ментальні простору.

З багатьох методів аналізу текстів найбільш розробленим є метод Интент-аналізу (Ушакова Н.Д. та ін., 1995). Цей метод має на увазі використання ментальних карт, які за своєю структурою багато в чому аналогічні семантичним просторів. Основна відмінність між підходами Ч.Осгуда і Дж.Келли полягає в тому, що Осгуд пропонує заздалегідь заданий набір конструктів і зводить їх до заздалегідь визначеним факторам, а в традиції Келлі конструкти специфічні. Метод Интент-аналізу передбачає виділення з тексту авторських дескрипторів (конструктів), які в подальшому відносяться до двох факторів, виділених Осгудом. В результаті індивідуальна виразність і суб`єктивна семантика аналізованого тексту редукуються. Таким чином, можна констатувати, що на сьогоднішній день існує великий дефіцит розроблених методик, аналізу наративів, що мають велике особистісне значення.

Для вирішення поставленої проблеми ми пропонуємо внести ряд змін в традиційну процедуру Интент-аналізу з метою підвищити її чутливість до суб`єктивної семантики. В нашій модифікації ми також виділяємо дескриптори, але їх об`єднання в фактори повинні проводитися самим дослідником. Фактично ми пропонуємо якісний аналог кількісної техніки факторного аналізу.

Нами запропонована процедура такого об`єднання. Як процедури верифікації ми припускаємо використовувати традиційну грати семантичного диференціала, в якій в якості конструктів виступають виділені нами дескриптори, а в якості об`єктів оцінюються персонажі, що зустрічаються в наративі.

Сєдих Є.В.