Про методи психосемантического аналізу уявлень про іншу людину

Справжня робота присвячена експериментальному дослідженню моделей уявлень про іншу людину. Аналізуються можливі методичні процедури, робиться спроба порівняння моделей, побудованих різними способами.

Імпліцитні концепції особистості цікавлять дослідників досить давно (А.Г.Шмелев і ін., 1991 Д.Пібоді і ін., 1993), з ними пов`язаний цілий круг общепсихологических проблем, проблем методології психології та психодіагностики. В рамках когнітивної психології і експериментальної психосемантики було запропоновано безліч моделей організації знання в свідомості людини (Б.М.Велічковскій, 1982). Значне місце серед цих моделей зайняли системи уявлень про іншу людину, його якостях (А.Г.Шмелев, 1983 В. Ф. Петренко, 1988).

Методологія психосемантики є досить розробленою (В. Ф. Петренко, 1983, 1988- А.Г.Шмелев, 1983). Основним її завданням є реконструкція індивідуальної системи значень. Подібна система не обов`язково повинна існувати тільки в поняттях мови. Її одиниці, слідуючи Дж.Келли (Ф.Франселла, Д.Банністер, 1987), прийнято називати особистісними конструктами. Наводячи у відповідність термінології експериментальної психосемантики і теорії конструктів, можна говорити про те, що конструкти утворюють більш загальні структури - семантичні простору, тобто певним чином організовані ознаки, що описують і організують об`єкти деякої предметної області. Семантичний простір в рамках можна мислити як координовану сукупність актуальних конструктів. Узагальнюючи це положення, можна сказати, що простору у людини мають генералізований компонент, інваріантний по відношенню до умов оцінювання.

Сама процедура реконструкції подібного простору полягає в переході від простору первинних ознак-конструктів до простору факторів меншої розмірності. Проте, залишаються відкритими декілька принципових питань:

* Про можливу структурі подібного простору, його топологічних і метричних властивостях (і відповідно про адекватність застосовуваних процедур моделювання - редукції мерностей);

* Про змістовний бік отриманих таким чином "суб`єктивних" вимірювань, їх реальної представленості у свідомості і діяльності людини;

* Про розвиток цих просторів, рівнях їх розвитку і складності.

Для експериментальної реконструкції семантичних просторів, на сьогоднішній день, застосовуються методики асоціативного експерименту, суб`єктивного шкалювання, вільної сортування, семантичного диференціала, решітки Келлі і ін., Результати яких піддаються статистичним процедурам факторного, кластерного аналізу, багатовимірного шкалювання.

На наш погляд, застосування того чи іншого емпіричного методу актуалізує різні аспекти індивідуального досвіду людини, бо в самій процедурі закладена його апеляція до певної організації стимульного матеріалу. Наприклад, метод вільної класифікації пропонує випробуваним відновити простір, виходячи з його топологічних властивостей, а метод семантичного шкалювання за зразком чисто метричного простору. У літературі зустрічаються посилання на дослідження, присвячені вивченню різних типів структури індивідуальних семантичних просторів (А.Г.Шмелев, 1983- М.Дейвісон, 1988), але при цьому питання про їх співвідношенні вельми неясний. Тому нам здалося цікавим звернутися саме до нього.

цілі дослідження

1. Порівняння моделей, отриманих за допомогою різних експериментальних і обробних методів.

2. З`ясування складу і структури конструктів, що застосовуються людьми при оцінюванні психологічних властивостей іншого (на даній вибірці).

3. Виявлення зв`язків, існуючих між конструктами і вимірюваними психологічними властивостями оцінюваних людей.

Відповідно до цілей дослідження і висунутими гіпотезами нами вирішувалися такі завдання: вибір емпіричних методик реконструкції семантичних пространств- підбір відповідних методів статистичної обробки-проведення пілотажного експерименту на невеликій виборке- аналіз отриманих даних, оцінка і модифікація наявної процедури.

Методика дослідження

В якості експериментальної ми вибрали групу 4-го курсу педагогічного коледжу (17 років). У дослідженні взяло участь 7 осіб (6 дівчат і 1 хлопець). Робота проводилася протягом 4 тижнів, по одній зустрічі (близько 2 год.) Щотижня.

Експеримент складався з 3 етапів. На кожному наступному етапі використовувався матеріал, отриманий на попередньому. Учасникам експерименту було запропоновано 30 психологічних портретів людей на основі методики 16PF, представлених у вигляді семантичних диференціалів з оцінками по кожній з шкал для проведення вільної класифікації. Тобто класифікація проводилася на підставі внутрішніх критеріїв випробуваного, можливо, навіть неусвідомлених.

Для забезпечення репрезентативності ці 30 портретів були виділені нами з бази психодіагностичних даних об`ємом? 1500 осіб (за її надання автори висловлюють велику подяку С.А.Манічеву і А.В.Морозову) за допомогою процедури кластерного аналізу. При цьому враховувалися їх нормовані оцінки за шкалами психодіагностичних методик.

Кожен з отриманих класів потрібно було також назвати і дати узагальнену характеристику входять в нього людям.

До отриманих на попередньому етапі класах була застосована методика решіток Келлі в такій формі: спочатку для кожної пари класів необхідна було назвати загальні для них якості, потім розрізняти їх якості. Випробувані виділили значущі для них в рамках даної процедури критерії оцінки інших людей.

Класи було запропоновано оцінити по кожній з виділених характеристик, розміщуючи їх на 20-бальною шкалою. Тобто випробовувані повинні були зробити операцію порівняння за заданими критеріями. Таким чином, 1-3 етапи експерименту ставили перед випробовуваними різні завдання, які апелюють до різних його діям.

аналіз

Після першого етапу експерименту на підставі розподілу тестових об`єктів по класах кожним випробовуваним була побудована матриця подібностей об`єктів. На підставі отриманих даних суб`єктивні простору були відновлені 3 способами:

1) багатовимірним шкалювання на підставі матриці подібностей елементів за результатами вільної класифікації (М.Дейвісон, 1988). Зрозуміло, що цей простір відображає загальні для групи особливості, нічого не кажучи про індивідуальні відмінності;

2) ієрархічним факторний аналіз отриманих (процедурою репертуарних решіток) індивідуальних конструктів: на першому етапі він проводився для конструктів кожного випробуваного окремо, виділяючи індивідуальні особливості-з отриманих первинних факторів виділялися фактори другого порядку, що відображають загальні групові тенденції (П.Благуш, 1989);

3) кластерним аналізом вихідних елементів на підставі матриці подібностей (І.Д.Мандель, 1988).

Були проаналізовані кореляційні зв`язки моделей: вимірювань, отриманих багатовимірним шкалювання на підставі матриці подібностей, з індивідуальними конструктами. Для перших двох моделей була з`ясована їх кореляційний зв`язок з вихідними даними елементів (показниками по тесту 16PF).

Побудована, таким чином, поетапна процедура, на наш погляд, відображає різні рівні семантичних просторів і, можливо, різні етапи їх становлення.

Результати та обговорення

В ході класифікації випробовувані виділяли від 4 до 9 класів, від 1 до 16 елементів в класі. Після застосування методики решіток Келлі було виявлено 82 особистісних конструкту від 6 до 17 у одного випробуваного.

В результаті багатовимірного шкалювання було виділено 9 вимірювань. Слід зазначити, що це максимальне їх число, доступне пакету Statistica for Windows. При з`ясуванні кореляційних зв`язків між вимірами і індивідуальними конструктами були отримані такі значимі кореляції:

Вимірювання 1: + слабкість психічних процесів (випробуваний 3).

Вимірювання 2: -дісціплінірованность (исп.6), -рухливість психічних процесів (исп.3), -сензітівность (исп.3), + активність (исп.3), + стійкість (исп.3).

Вимірювання 5: + "шкідники" (исп.6).

Вимірювання 6: + любов до роботи (ісп.7), -ділові якості (ісп.7).

Вимірювання 7: + впевненість в собі (ісп.5), + незадоволеність собою (ісп.5), + розуміння значущості вчинків (исп.6).

Вимірювання 8: -самоконтроль (ісп.1), + самооцінка (ісп.1), + творчість (ісп.1), + лідерство (ісп.1), + товариськість (ісп.1), + колектив (ісп.1) , + дурні (ісп.1), + емоційність (ісп.1).

Вимірювання 9: + розумні (исп.2), + освічені (исп.2), + незалежні (исп.4), + несхильний впливу (исп.4), -непостоянство (исп.4), -романтізм (ісп.5 ), + серйозні (ісп.5).

Вимірювання 3 і 4. Не було виявлено значимих кореляцій з індивідуальними конструктами. Неважко помітити, що більшість вимірів групують в основному конструкти одну людину, в той час як Вимірювання 9 об`єднує в собі конструкти різних людей. Критерій оцінки достатньої кількості мерностей (S-стрес) на виході з процедури мав недостатньо низьке значення, це, ймовірно, говорить про те, що можна виділити більше, ніж 9 мерностей (на жаль, автори не змогли цього зробити через обмеження, що накладаються доступними статистичними пакетами).

В результаті факторного аналізу індивідуальних конструктів (82 шт.) За методом головних компонент з наступним варимакс-обертанням на першому етапі для кожного випробуваного було отримано 2-5 факторів (всього 18). Після другого етапу вони були зведені до 8. До отриманих на першому етапі 18 факторам застосовувалася процедура кластерного аналізу, що дозволило проаналізувати співвідношення семантичних і кореляційних зв`язків факторів між собою.

За результатами кластерного аналізу первинні фактори можна згрупувати наступним чином (первинні фактори наводяться нижче в формі їх описів, плюсами розділені опису різних факторів):

Інтелект (исп.2) + освіченість (исп.2) + відстороненість від того, що відбувається, невпевненість в собі (исп.6).

Впевненість в собі, не м`якість, задоволеність, захищеність, недовірливість (исп.4) + неромантізм, серйозні (ісп.5).

Досягнуте, впевненість в собі, ставлення до результату, наполегливо, ставлення до справи, емоційність, дисциплінованість (исп.6) + розум, доброта, дбайливість, товариськість, веселощі, "маски" (ісп.5).

Організатори, відповідальність, незалежність, впевненість в собі, несхильний впливу, неліниві, постійні, що працюють над собою (исп.4) + нестійкі, реактивні, сенситивні, рухливі (исп.3) + відповідальність, жадібність (ісп.1).

Ділові якості, нелюбов до роботи (ісп.7) + чутливість напруженість, незадоволеність собою (ісп.5) + емоційність, дурість, колективізм, товариськість, лідерство, творчість, низький самоконтроль (ісп.1).

"Шкідники" (исп.6) + низький самоконтроль, неромантично, товариські, допомагають ближньому, роблять добрі вчинки (ісп.7) + віра в майбутнє, товариськість (исп.6).

Розуміння мети, розуміння значення вчинків, творчі, рішучість (исп.6) + неаутічние, сила псих-процесів, екстраверсія (исп.3) + боязкість, правдивість, неемоційність, дурість, марнотратство, нелідерство (ісп.1).

В кластери об`єднуються фактори різних піддослідних. Це може говорити про існування загальних орієнтирів у процесі оцінювання.

Проведено порівняння результатів, отриманих за допомогою багатовимірного шкалювання, з результатами кластерного аналізу первинних факторів, отриманих на основі індивідуальних конструктів. Вимірювання, отримані багатовимірним шкалювання, відображають ознаки, значимі для однієї людини (випробуваного), а за результатами кластерного аналізу об`єднуються фактори різних піддослідних. Це можна інтерпретувати як специфіку взаємин двох моделей: перша модель (багатовимірне шкалювання на підставі даних вільної класифікації) відображає ознаки, які є унікальними, друга (кластерний аналіз чинників, отриманих на основі індивідуальних конструктів) демонструє тенденцію спільності в оцінюванні та атрибуції психологічних властивостей.

Висновки і перспективи

Представлена робота є спробою застосування методик вільної класифікації та решіток Келлі для дослідження системи репрезентацій. У ній пророблялися питання організації дослідницької процедури і обробки результатів. Був сформульований алгоритм дослідження та аналізу результатів, що дозволяє побудувати різні моделі системи репрезентацій.

Тут необхідно зазначити специфіку стимульного матеріалу. Як вже говорилося вище, стимулами служили профілі конкретних людей, які пройшли тестування за методикою 16PF, що імпліцитно накладає на досліджувані психічні явища обмеження двох видів: пов`язані з формою подачі стимульного матеріалу і пов`язані з самою моделлю психічних властивостей, пропонованої Кеттеллом. З іншого боку, форма подачі результатів у вигляді профілів слабо зачіпає подібну сферу, яка має величезне значення при сприйнятті людини людиною.

Дві застосовані процедури реконструкції семантичних просторів показали різні результати. На підставі цього можна говорити про те, що безпосередні дії випробовуваних з об`єктами регулюються одними критеріями, а експлікація цього досвіду проводиться з використанням інших критеріїв - більшою мірою соціально-обумовлених.

Ці результати можна також пояснити, висунувши гіпотезу про топологічному і метричному рівнях організації семантичних просторів: на топологічному рівні організації семантичних просторів, в силу специфіки його структури і генезу, в набагато меншій мірі проявляється вплив мовного та культурного контекстів, яке помітно на рівні оцінювання (метричному рівні).

Доценко О.В., Міхєєв Ю.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!