Психосемантична модель кризи ідентичності

Уявлення про особистість як об`єкт вивчення залежить від способів її розгляду. За словами К. Ясперса, методи дослідження "людського" не пропонують в наше розпорядження ніякого єдиного образу людини як такового- замість цього ми маємо ряд образів, кожен з яких наділений власною неповторною переконливістю "(К. Ясперс). Ця теза підтверджується всіма кількісними різноманіттям теорій і концепцій, що описують особистість. на даний момент в гуманітарних науках здійснено перехід до розуміння людини за допомогою аналізу його "мовних ігор" (Л. Вітгенштейн).

У сучасній психології стають все більш популярними лінгвістичні і семіотичні моделі особистості. Вони, перш за все, трактують "суб`єктивний світ особистості" як текст, а навколишнє (об`єктивну) реальність як гіпертекст. На відміну від колишніх концепцій вищеназвані спочатку визнають сконструйовану модель особистості лише як одну з можливих метафор. Психосемантический підхід у вітчизняній психології (е.ю.артемьева, В. Ф. Петренко, а.г.шмелев) реалізує зазначені принципи в конкретних дослідженнях особистості і дає можливість описувати суб`єктивний світ категоріями його природного (звичайного) мови.

У нашій роботі психосемантический підхід використовувався в дослідженні традиційної для психології проблеми особистісної ідентичності та її кризи (Е. Еріксон, Дж.Мид, дж.марсія і ін.) Суть її полягає в необхідності включення людини в соціум, реалізації ним своїх потреб і здібностей, придбанні їм несуперечливої системи цінностей. При вивченні ідентичності був зроблений акцент на розгляд ціннісно-мотиваційної сфери особистості.

На основі аналізу літератури виділено три основних критерії кризи ідентичності: 1) для особистості в певній мірі не є задоволення значущих мотивів (для цього критерію визначальним послужило розбіжність між "значущими" і "доступними" термінальними цінностями, виділеними Рокічем) - 2) значимі цінності пов`язані суперечливим чином з одними і тими ж конструктами (що перешкоджає задоволенню цих цінностей) - 3) особистість не ідентифікує себе з тими конструктами, які за змістом (семантично) виявляються пов`язаними зі значущими цінностями. При цих трьох умов можна говорити про кризу ідентичності.

На основі принципів психосемантического підходу до особистості та теорії особистісних конструктів Дж.Келли, була розроблена методика, яка розкриває мотиви і цінності людини за допомогою використовуваних їм мовних конструкцій. Списки мотивів і конструктів були складені в процесі структурованого інтерв`ю з випробуваним (модифікована методика л.люборского) на основі використовуваних їм мовних категорій. Це дало можливість сконструювати Психосемантический модель кризи ідентичності, використовуючи методи багатовимірного шкалювання, факторного і кореляційного аналізу. Призначення цієї моделі полягала у виявленні смислових протиріч в трактуваннях людиною значущих мотивів і цінностей.

На прикладі одного випробуваного проілюструємо позначені критерії кризи ідентичності. По першому емпіричному критерієм були отримані два достатніх "розриву" між "значущістю" і "доступністю" по таким цінностям як: "щасливе сімейне життя" і "впевненість у собі". За другим критерієм названі цінності виявилися пов`язаними суперечливим чином з одними і тими ж конструктами. Так, "впевненість у собі" виявилася пов`язаної з такими конструктами, як "грубість" і "здатність переступити через іншу людину". Однак ці ж конструкти з`явилися перешкодою на шляху до "щасливого сімейного життя" і, в меншій мірі, до "досягненню здоров`я". Має місце мотиваційний конфлікт один і той же конструкт сприяє досягненню однієї значущої цінності і суперечить іншій. Дане смислове (семантичне) протиріччя призводить до дезорганізації особистості та її діяльності.

Нарешті, останній критерій ілюструє нездатність випробуваного ототожнити з конструктами, які семантично близькі значущим цінностям. "Щасливе сімейне життя" виявилася близька за змістом таким конструктам, як "щасливий", "професійний", "вміє керувати", "оптиміст", "знає мету" і т.д. "Образ - я" випробуваного за цими конструктам мав негативний вагу.

В результаті нами була отримана семантична модель кризи ідентичності, що дозволяє описати суб`єктивний світ людини і представити протиріччя в ціннісно-мотиваційній сфері особистості в категоріях його природної мови.

Юсупов П.Р.