Трансформація соціальної ідентичності при переїзді з провінції в мегаполіс

Міська ідентичність рідко потрапляє в поле зору психологів, незважаючи на те, що пов`язані з нею проблеми є дуже актуальними для практичної психології, перш за все в контексті зміни місця проживання, пов`язаного з переїздом в інше місто. Переїзд з одного міста в інший, з села в місто створює грунт для виникнення кризи міської ідентичності. Людина змушена адаптуватися не тільки до нових соціально-побутовими умовами, а й формувати новий образ себе.

На наш погляд, саме формування позитивної міської ідентичності є одним з найбільш значущих показників адаптації людини на новому місці проживання. Міська ідентичність розуміється нами як компонент соціальної ідентичності особистості, результат ідентифікації з групою людей, що становить населення того чи іншого міста, і протиставлення населенню інших міст і населених пунктів (у вимірах "моє місто - інше місто", "місто - село", "столичность - провінційність ").

У нашому дослідженні вивчалася динаміка трансформації міської ідентичності в ситуації переїзду в мегаполіс з провінційного міста. Випробувані стали дорослі люди, які переїхали на постійне місце проживання в Петербург з провінційних міст (81 чоловік у віці від 22 до 46 років, стаж проживання в Петербурзі від 3 до 22 років). В якості контрольної групи для участі в дослідженні залучались корінні петербуржці (103 людини у віці від 24 до 49 років). Використовувалися методика "Кольоровий аналізатор світу", а також розроблена і апробована нами методика "Проективні ситуації", призначена для вивчення декларованої і реальної міської ідентичність особистості на основі аналізу її проявів в ситуаціях чотирьох типів: 1) взаємодія з представниками ін-групи-2) взаємодія з представниками аут-групи-3) можливість переїхати в місто з більш низьким статусом в вимірі "столичность-провінційність" - 4) можливість переїхати в місто з більш високим статусом. Кластеризація понять, пов`язаних з проблемою міської ідентифікації, які оцінювалися піддослідними в рамках цветоранжіровочной процедури, показала, що для досліджуваних, що переїхали до Петербурга, нехарактерна виражена диференціація ін- і аут-груп. У кластер позитивних ідентифікацій потрапляє поняття "столиця", проте не включаються представники ін-групи ( "жителі мого міста"), які поряд з представниками аут-групи ( "жителями іншого міста") і "моїм містом" виявилися в кластері нейтральних відносин. Для порівняння, в вибірці корінних петербуржців поняття "моє місто" і "жителі мого міста" входять в кластер позитивних ідентифікацій, в той час як "жителі іншого міста" виявляються в кластері негативних ідентифікацій, що, відповідно до теорії соціальної ідентичності, є очевидною ознакою сформованості міської ідентичності, використання ознаки муніципальної власності як дифференцирующего "своїх" і "чужих".

Ці висновки підтверджуються і результатами, отриманими за допомогою методики "Проективні ситуації", згідно з якими випробовувані, які переїхали до Петербурга, незалежно від давності переїзду, демонструють в цілому більш низький рівень міської ідентифікації, ніж корінні жителі. Хоча згідно з даними, отриманими в наших попередніх дослідженнях, корінні жителі провінційних міст в цілому характеризуються відносно низьким рівнем міської ідентифікації, перш за все у зв`язку з суб`єктивно сприймаються як низьким статусом свого міста, переїзд в місто з більш високим статусом не означає автоматичного формування позитивної ідентифікації з представниками нової ін-групи. Результати кореляційного аналізу дозволяють припустити, що причина, яка утрудняє формування позитивної міської ідентичності, криється в суб`єктивної готовності людей, які вже мають досвід переїзду, до переїзду в інше місто. При цьому зі збільшенням стажу проживання в Петербурзі посилюється готовність до переїзду в місто з більш високим статусом (столицю) і знижується суб`єктивна ймовірність повернення в провінцію.

Отримані результати дозволяють припустити, що одним з важливих аспектів психологічного супроводу людини на етапі адаптації до нового міста є створення умов для усвідомлення власної життєвої перспективи, ймовірності та умов зміни місця проживання в майбутньому, а також ресурсних аспектів проживання на нинішнє місце проживання.

Микляева А. В., Румянцева П. В., Лойкканен А. С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!