Особливості сприйняття простору міста

Ментальна карта - це образ міста, який живе в свідомості людини: вулиці, квартали, площі, мають для нього важливість, що зв`язують його стійкі маршрути пересування і асоціативні ланцюжки, емоційна навантаженість кожного з елементів міського середовища (Милграм С., 2000 г.).

Місто - скоріше образ, створений соціумом, ніж матеріальна реальність. Сприйняття міста - це явище суспільне, і в цій іпостасі вимагає вивчення, як в колективному, так і в індивідуальному аспекті, знаходить своє відображення в матеріальній та духовній культурі. Ми розпізнаємо основні складові цього збірного образу, не тільки вивчаючи ментальну карту окремої людини, а й з огляду на те загальне, що властиво ментальним картками міста різних людей.

Географ Сти задає питання: "Що є ті елементи, які люди подумки об`єднують у великі географічні області?" І приходить до висновку, що люди мислять в категоріях тих чи інших місць, або пункти можуть бути ранжовані за ієрархічним принципом (деякі з них крупніше, мають більш важливе значення, більш привабливі та т. П.) - що певні райони обмежуються чіткими або ледь помітними розділовими лініямі- що люди мислять в термінах шляхів, що зв`язують між собою різні пункти, і наявність перешкод, здатних блокувати зв`язку між парами будь-яких точок. Сті каже: "Не має значення, що ми не можемо безпосередньо спостерігати ментальну карту ... Якщо випробуваний поводиться так, немов подібна карта існує, цього вже достатньо» (Милграм С., 2000 г.).

У сучасній психології широко використовується два синонімічних значення, що характеризують досліджувану нами область - ментальні (або когнітивні) карти.

Когнітивна карта (від лат. Cognitio - знання, пізнання) - спосіб знайомого просторового оточення. Когнітивні карти створюються і видозмінюються в результаті активної взаємодії суб`єкта з навколишнім світом. При цьому можуть формуватися когнітивні карти різного ступеня спільності, "масштабу" і організації (наприклад, карта-огляд або карта-шлях в залежності від повноти представленості просторових відносин і присутності вираженої точки відліку). Для вивчення когнітивних карт в даний час використовуються різні методики: від простих замальовок до багатовимірного шкалювання, що дозволяє відновити структуру образу за результатами метричних або порядкових оцінок відстаней між точками карти. Ці дослідження виявили тенденції до переоцінки добре знайомих відстаней і недооцінки малознайомих, до випрямлення кривих з невеликим ступенем кривизни, наближенню перетинів до перпендикулярам.

Ми припустили, що випробовувані, придумавши місто, завдадуть на карту добре знайомі елементи міського середовища. Місто, придуманий людиною, несе тільки індивідуальні особливості його творця. При складанні колективної карти, з неї випадуть малознайомі і недооцінені групою об`єкти міського середовища. Сформований збірний образ міста буде вже нести колективні особливості всієї групи.

Випробовувані були поділені на 3 групи: 1 - жителі Санкт-Петербурга, 2 і 3 групи - жителі м Рига. Послідовність проведення емпіричного дослідження за етапами: На першому етапі випробовувані повинні були індивідуально намалювати за 8 хвилин вигаданий город.На другому етапі всі члени досліджуваної групи, грунтуючись на своїх уявленнях про вигаданому місті, повинні були скласти колективну карту вигаданого міста. Весь експеримент знімався на відеокамеру для подальшого контент-аналізу отриманої інформації.

Ми ставили перед собою завдання з`ясувати, які категорії елементів міського середовища невід`ємні для сприйняття міста, формують його збірний образ, а які мають тільки індивідуальні особливості.

За результатами проведених експериментів індивідуальні карти містять такі унікальні елементи, які не ввійшли потім в колективні карти: ліфт, лабіринт, село, поля, пам`ятник, автомобільні пробки і ін.

Найважливішими елементами колективної карти кожної з трьох груп були відповідно: будинки, дороги і міст або річка. Дійсно, ментальні карти несуть індивідуальні особливості творців. При складанні загальної карти вона акумулює індивідуальні особливості групи, таким чином, перетворюючись в колективну карту, яка несе збірний образ групи. Дані дослідження були пілотажним проектом в рамках дослідження за специфікою сприйняття жителями СПб простору міста, для корекції Генплану СПб.

Троцюкс Олександр Олександрович

Серавін Олександр Ігорович