Дослідження специфіки орієнтації в умовах радіально-променевого будови міста

Орієнтація являє собою важливий аспект сприйняття навколишнього простору. Зміни орієнтації призводить до зміни сприйняття оточуючих форм. Для більшості людей стандартної, а значить звичної орієнтацією навколишнього простору, є паралельно-перпендикулярно побудова шляхів. Це пов`язано з поширеними плануваннями квартир, поширеним будовою районів міст просторовими обрисами більшості будівель.

Для визначення особливостей сприйняття і орієнтації в умовах радіально-променевого будови міста був проведений констатуючий експеримент з вивчення когнітивних карт-шляхів (маршрутів) по району Уралмаш р Єкатеринбурга (даний район гостріше за схемою радіально-променевого міста).

Дослідження проводилося в жовтні 2006 р в Російському державному професійно-педагогічному університеті м Єкатеринбурга.

Було розроблено і досліджено три маршрути, початковими і кінцевими об`єктами яких вибиралися значущі культурні, ділові, навчальні та торгові центри району (вузи, торгові центи, станції метрополітену тощо).

Перший маршрут збудований таким чином, що респондент міг вибрати траєкторію руху, як по радіальних вулицях, так і по паралельно-перпендикулярних. Траєкторія даного маршруту є показником того, на скільки добре людина усвідомлює радіально-променеве будову міста. З які не проживають на Уралмаші або проживають менше трьох років описали маршрут 68% респондентів.

Другий маршрут фактично передбачає рух по прямій в умовах паралельно-перпендикулярної частини району, але є показником якісного знання району (якщо людина добре знає район, то він вибере рух по маловідомим вулицях і скоротить шлях, якщо погано - піде по головних вулицях зі збільшенням траєкторії) . З які не проживають на Уралмаші або проживають менше трьох років описали маршрут 82% респондентів.

Третій маршрут передбачає орієнтацію в паралельно-перпендикулярно районі забудови, але з рухом не по прямій. Внаслідок чого, як проживають, так і не проживають в районі респонденти найчастіше вибирали оптимальний (мінімальний по довжині) маршрут. З які не проживають на Уралмаші або проживають менше трьох років описали маршрут 46% респондентів. Другий і третій маршрути були контрольними для перевірки знання місцевості, (тому що припускали рух по паралельно-перпендикулярних вулицях, а не по радіально-променевої частини району).

Для першого маршруту оптимальною довжиною (з урахуванням специфіки району) шляху є 2540 метрів. Стандартний маршрут, який вибрали респонденти становить 4620 метрів. Для другого маршруту оптимальним по карті є 2880 метрів. Респонденти вибрали шлях довжиною 4360 метрів. Для третього маршруту оптимальним по карті є 2600 метрів. Респонденти вибрали шлях довжиною 2600 меров.

Середнє відхилення від оптимального маршруту серед респондентів, які не проживають на Уралмаші, склало: по першому маршруту - 2488 метрів (98% від оптимальної довжини), по другому - 9480 метрів (33% від оптимальної довжини), по третьому - 8540 метрів (33% від оптимальної довжини).

Середнє відхилення від оптимального маршруту серед респондентів живуть на Уралмаші склало: по першому маршруту 930 метрів (37% від оптимальної довжини), по другому - 7680 метрів (27% від оптимальної довжини), по третьому - 308 метрів (12% від оптимальної довжини) .

При порівнянні довжини маршрутів в обох групах критерієм Манна-Уїтні були отримані наступні результати:

1) значуще відмінність спостерігається в довжині першого маршруту на рівні значущості 0,007 (на рівні 99,3%), тобто проживають в місті респонденти краще усвідомлюють радіально-променеве будову міста і вміють це використовувати при прокладанні маршруту свого руху.

2) в довжинах другого і третього маршрутів значущих відмінностей по групах не виявлено. Таким чином паралельно-перпендикулярно будова міста є звичним для будь-якої людини, навіть детально не знайомого з досліджуваним районом.

З усього вище сказаного можна зробити висновок, що радіально-променеве будову міста ускладнює орієнтацію незнайомого з нею людини в просторі, підтверджує і той факт, що обрана довжина першого маршруту (який передбачає знання радіальності району) має чіткий взаємозв`язок з часом проживання в даному районі. При застосуванні кореляційного аналізу нами була виявлена негативна взаємозв`язок на високому рівні значущості (r = -0,612, p lt; 0,01) між часом проживання в районі і довжиною першого маршруту.

Таким чином, радіально-променеве будову міста складніше пізнається. Людина, незнайомий з цією будовою міста, гірше орієнтується в даній місцевості, що створює соціально-психологічні труднощі.

Радченко Світлана Андріївна

Кружкова Ольга Володимирівна

Увага, тільки СЬОГОДНІ!