Дослідження територіальної ідентичності в соціальній психології

Ми визначаємо територіальну ідентичність як соціальну ідентичність, виходячи з припущення, що деяка конкретна територія (наприклад, місце проживання) є соціальною категорією, як частина Я-концепції індивіда, пов`язану з певною територією. Дослідження територіальної ідентичності в соціальній психології наштовхується на ряд перешкод, що носять концептуальний, методологічний і методичний характер. Проблема концептуального характеру полягає в тому, що не існує єдиного визначення територіальної ідентичності та загального поля для дослідження. Існують дослідження ідентичності з простором (space identity), з місцем (place-identity), з середовищем (environmental identity). Ці дослідження фокусуються на особистості, її взаєминах з навколишнім середовищем і тих сенсах, яке середовище (простір, місце) знаходить для конкретної людини. При цьому не має значення розмір або призначення "місця", головне - чи відчуває людина, яка його "своїм".

З іншого боку, кажучи про територіальну ідентичності, приділяється увага "розмірності" території. Територіальної, в цьому сенсі, є громадянська ідентичність (категоризація себе як жителя певної країни, територія якої має чітко визначені межі), етнічна ідентичність (постулюється, що за кожним народом "закріплена" деяка територія), ідентичність городянина, або, ширше, "містечкова "ідентичність (визначення себе як жителя певного міста чи іншого населеного пункту), ідентичність з вулицею, будинком. У цьому сенсі більше значення має не внутрішнє самовідчуття, а соціальна категорія, до якої людина себе відносить.

Говорячи про "міський середовищної ідентичності" (social urban identity), С.Валера позначає її як відповідь на питання "Звідки ти?" (По аналогії з питанням "Хто ти?" В традиції Куна і Макпартленда). У разі, коли людина знаходиться в іншій країні, він називає країну, коли в чужому місті - місто, а коли в своєму - називає район проживання. Територіальні ідентичності різної "розмірності" починають детермінувати вчинки людини в залежності від ситуації взаємодії. Оскільки існує дослідницька традиція розрізнення особистісної та соціальної ідентичності, для дослідника територіальної ідентичності постає питання вибору фокуса аналізу, при цьому частина феноменології при будь-якому виборі "випадає" з аналізу.

Методологічна проблема пов`язана з неоднозначністю такого феномена, як територія (середа життєдіяльності). Просторова локалізація є одним з властивостей соціальних груп. Коли предметом аналізу є ставлення людини до певної території, виявляється, що на цій території співіснують одночасно кілька соціальних груп, членом яких людина є. Це і сім`я ( "родове гніздо"), і сусідська громада (почуття спільності з сусідами може бути більшою або меншою мірою виражено), і група ровесників (однокласники, підліткова компанія? "Хлопці нашого двору") і інші соціальні групи. Спільності, членом яких є людина, можуть бути в різному ступені значимі для нього. Для різних людей на одній території структура територіальної ідентичності різна в силу "опуклості" тих чи інших груп. Територіальна ідентичність множинна і неоднорідна.

Методична проблема частково випливає з уже описаних складнощів концептуального і методологічного характеру. В даний час не існує стандартизованого опитувальника для вимірювання територіальної ідентичності, її виразності, значущості, структури. Існуючі методики дослідження соціальної ідентичності можна адаптувати до територіальної ідентичності тільки частково. Одним з рішень цієї проблеми є "потрійний підхід": поєднання аналізу документів, опитування (з можливістю статистичної обробки отриманих кількісних даних) і групової дискусії (для отримання якісних даних). Виникає питання про порівнянності даних різних дослідників.

В даний час нами ведеться розробка методики дослідження ідентичності з місцем проживання. У пилотажном дослідженні була виявлена уразливість показників, таких як прив`язаність до місця проживання (емоційний компонент), знання свого місця проживання (когнітивний компонент). Відповіді на питання, за якими можна було б оцінити ці показники, пов`язані з особливостями респондентів, що не мають відношення до територіальної ідентичності. Cвой район краще знають люди більш мобільні - в силу професії або особистісних особливостей. Бажають залишитися в своєму районі - це переважно люди, яким важко адаптуватися до змін взагалі (в силу віку або особистісних особливостей), які мало знають інші райони (і бояться невідомого) і ті, для кого цей район зручний в силу різних причин (близько розташовані робота, дача, доступні ціни на продукти, близько метро).

Самошкина І.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!