Етнічна ідентичність старшокласників в полікультурному соціумі дагестану

Однією з актуальних завдань духовно-морального виховання учнівської молоді на сучасному етапі є дослідження і формування у неї позитивної етнічної ідентичності. На думку Г.У.Солдатовой, позитивна етнічна ідентичність являє собою баланс толерантності по відношенню до своєї зрілості й інших етнічних груп.

Вивченням особливості національної самосвідомості і його мотиваційного ядра - етнічної ідентичності молодших школярів і підлітків займалися такі дослідники, як Є.П. Белінська, Т.Г.Стефаненко, Н.В.Молденгауер, О.Л.Романова. Особливості етнічної самосвідомості окремих етнічних груп студентської молоді в моноетнічних і поліетнічних регіонах відображені в роботах З.М. Гаджімурадовой, Г.І.Кісловой, В.Ю.Хотінец. Проблема взаємозв`язку мови та етнічної ідентичності студентської молоді розглядалася в роботах Т.Г.Стефаненко (2000), Ж.Т.Уталіева (1995). Аналіз вітчизняної та зарубіжної етнопсихологічних, етнологічної, етносоціологіческіх та історичної літератури дозволив нам зробити висновок про неопрацьованості питання, що стосується специфіки етнічної ідентичності учнів старших класів з числа титульних і не титульних народів з середніх навчальних закладів полікультурного Дагестану.

З метою уточнення завдань і висунутої гіпотези дослідження про формування позитивної етнічної ідентичності учнівської молоді в полікультурному освітньому просторі було проведено пілотажно дослідження за методикою "Типи етнічної ідентичності" (С.В.Рижева, Г.У.Солдатова), анкеті "Мова і етнічна ідентичність "(Г.І.Кіслова, В.Н.Цатуров)," Етнопсихологічний опитувальник "(Л.М.Дробижева, Г.В.Старовойтова, В.В.Піменов). Всього було опитано 88 старшокласників 11 національностей двох середніх шкіл в полікультурному столиці республіки Дагестан - м Махачкалі.

В процесі обробки опитувальних листів було виявлено 12,5% респондентів, що відносяться до індиферентному типу етнічної ідентичності. До цього типу етнічної ідентичності віднесли себе тільки корінні народи Дагестану. На наш погляд, це може бути обумовлено тим, що в опитуванні брали участь міські старшокласники, які навчаються в багатонаціональному середовищі, де має місце процес інтеграції (взаємного пристосування). При цьому учні не надають великого значення національної приналежності в повсякденному спілкуванні, не віддають переваги будь-якої національної культури, вважають, що його народ не краще і не гірше за інших народів.

До другого типу етнічної ідентичності? національному фанатизму були віднесені 8,4% опитаних учнів. Прояв цього негативного типу етнічної ідентичності, на нашу думку, пов`язано зі сформованою на даний момент складною ситуацією в сусідніх з Дагестаном республіках Північного Кавказу. Це ті старшокласники, які вважають, що права нації завжди вище прав людини-необхідне збереження чистоти своєї нації, що люди інших національностей повинні бути обмежені в праві проживання на його національної території-на його землі права користування природними і соціальними ресурсами повинні належати тільки його народу .

Етнонігілізм проявився у відповідях тільки у 1,3% респондентів. Ця негативна етнічна ідентичність пов`язана з такими проблемами старшокласників, як: спілкування, комунікабельність, адаптація, сімейні проблеми і т.д. Ці учні часто відчувають перевагу людей іншої національності, відчувають сором за людей своєї національності, відчувають неповноцінність через свою національну приналежність і не поважають свій народ.

Позитивна етнічна ідентичність була виявлена у 75,5% респондентів. На нашу думку, такий високий показник позитивної етнічної ідентичності говорить про сприятливий морально-психологічний клімат в класах, в яких не загострюється увага на національну приналежність своїх ровесників. Ці учні погодилися з твердженнями, що вони люблять свій народ, але і поважають культуру і мову інших народів-готові мати справу з представниками інших народів, незважаючи на національні разлічія- воліють спосіб життя свого народу, а й з великим інтересом ставляться до інших народів і завжди знаходять можливість домовитися в міжнаціональному суперечці.

В ході опитування не були виявлені такі негативні типи етнічної ідентичності старшокласників, як Етноегоізм і етноізоляціонізм.

Таким чином, результати проведеного пілотажного дослідження дозволили нам уточнити гіпотезу дослідження про формування позитивної етнічної ідентичності учнівської молоді в полікультурному освітньому просторі Дагестану.

Борисов Р.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!