Мова і толерантне свідомість в полікультурному соціумі республіки дагестан

Увага світової громадськості до проблеми толерантності та взаєморозуміння людей різних культур буквально прикута протягом останніх десятиліть. Це викликано усвідомленням тієї небезпеки, яку несуть прояви нетерпимості в сучасному суспільстві: в світі безупинно зростає число соціальних, регіональних та етнічних конфліктів, велика кількість яких переростає в збройні сутички, під загрозою опиняються не тільки основні права людини, а й самі людські життя.

Залученими в гущу цих явищ виявляються і учні. Часто учнівська молодь бере безпосередню участь в них, а нерідко стає жертвою цих некерованих подій. Крім того, на недостатньо сформоване свідомість школярів через засоби масової інформації обрушується лавина суперечливої інформації, що викликає дезорієнтацію їх особистості, що підвищує рівень ситуативної та особистісної тривожності, збудливою жорстокість і агресію.

Нами була висунута гіпотеза, що мова впливає на формування толерантного свідомості учнівської молоді в полікультурному соціумі. Проблема взаємозв`язку мови і толерантної свідомості зачіпається в роботах Т.Г. Стефаненко, Ж.Т. Уталіевой, Г.І. Кислова. Аналіз вітчизняної та зарубіжної етнопсихологічних, етнологічної, етносоціологіческіх та історичної літератури дозволив нам зробити висновок про неопрацьованості питання, що стосується впливу мови на формування толерантного свідомості учнів старших класів з числа титульних і не титульних народів полікультурного Дагестану.

З метою уточнення завдань і висунутої гіпотези було проведено дослідження за методикою "Мова і етнічна ідентичність" (Г.І. Кислова, В.Н. Цатуров) і опитувальника "Толерантне свідомість" (Л.Л. Супрунова). Всього було опитано 100 старшокласників 11 національностей трьох середніх шкіл столиці Дагестану р Махачкали. Вибірка відбиралася методом випадкових чисел.

Методика "Мова і етнічна ідентичність" дозволила нам виявити компетентність учнів в рідному і нерідній (російською) мовою. Результати дослідження, проведеного по даній анкеті, дозволили нам всіх респондентів розділити на наступні 3 групи: 1 - з рівновисокі рівнем компетентності в двох язиках- 2 - з домінантним рідною мовою і 3 - з домінантним нерідною мовою (мовою міжнаціонального спілкування - російською). В першу групу були внесені 12,1% учнів старших класів, до другої групи - 2,7%, в третю групу - 85,2% старшокласників. На нашу думку, високий рівень компетентності учнівської молоді в нерідній - російською мовою пов`язаний, з тим, що в опитуванні брали участь респонденти, що проживають в полікультурному столиці Дагестану - Махачкалі. Дана методика також дозволила з`ясувати, що при визначенні своєї національності нинішня молодь головною ознакою вважає національність батька. Цей критерій вибрали 67% старшокласників. Це можна пояснити тим, що здавна в Дагестані було велике вплив батька на виховання дітей. 13% всіх опитаних старшокласників головним критерієм визначення своєї національності вважають мову спілкування.

Аналіз відповідей за опитувальником "Толерантне свідомість" свідчить про тенденцію до позитивних міжособистісних взаємин з представниками різних етнічних груп і представляє собою співвідношення позитивного образу власної етнічної групи з позитивним ставленням до інших етнічних груп, тобто в наявності толерантне свідомість. Даний факт також свідчить про те, що для більшості учнівської молоді багатонаціонального соціуму Дагестану характерна позитивна етнічна ідентичність, яка являє собою якийсь заставу толерантності, такий необхідний в будь-якому полікультурному суспільстві, а в рамках реалій Північного Кавказу в цілому - і Дагестану зокрема - є, без перебільшень, життєво важливим принципом.

Таким чином, високий ступінь компетентності старшокласників в мові міжнаціонального спілкування - російською мовою - найбезпосереднішим чином впливає на формування толерантного свідомості молоді в полікультурному просторі Дагестану. Це підтверджує і проведений кореляційний аналіз взаємозв`язку мовної компетенції і толерантної свідомості.

З метою формування культури міжетнічного спілкування в полікультурному середовищі необхідно організувати співпрацю на принципах толерантної поведінки. Тут на допомогу приходить мову міжнаціонального спілкування - російська, є для більшості наших респондентів нерідною мовою. Саме російська мова є важливим чинником формування толерантного свідомості старшокласників у полікультурному соціумі Республіки Дагестан.

Борисов Руслан Вікторович

Увага, тільки СЬОГОДНІ!