Дослідження етнічної ідентичності метисів і азербайджанців

Соціокультурний феномен "етнічного відродження", який заявив про себе в 60-70 роках XX ст., Завоював репутацію несе розбрат і конфлікти, війни і людські жертви. Етнічний фактор сьогодні пред`являє все більші претензії на почесне місце в регулюванні соціальних відносин і життєдіяльності соціальних груп. Цим пояснюється увага до даної проблематики громадських діячів, політиків і вчених, які опинилися не в змозі вписати подібне явище в рамки теорії "плавильного котла" або ідеї зближення і злиття націй, що панували в першій половині двадцятого століття. Гостро і болісно переживається "вибух" етнічності на території колишнього СРСР, де протягом десятиліть, як в наукових колах, так і в повсякденній свідомості, стверджувалося думка про успішність національної політики в справі інтеграції окремих етнічних груп в єдиний радянський народ.

За тривалий період існування СРСР, всі країни, що входять в його склад, встигли стати багатонаціональними. Втрата національної ідентичності призвела до того, що сьогодні просте запитання "Хто Я?" жителів більшості пост-радянських держав може поставити в глухий кут. Причому важливу роль тут відіграє фактор мови. Як відомо, в період існування СРСР масова русифікація населення всіх радянських держав призвела до появи цілого прошарку населення - так званих "російськомовних" громадян, для яких характерне неволодіння державною мовою, що, безумовно, ускладнює адаптацію в рідній країні. До цієї категорії людей в першу чергу відносяться метиси (громадяни змішаної національності), для яких питання про національну приналежність і рідною мовою нерідко стає невизначеним, скрутним, часто болючим.

У даній роботі вивчався вплив неоднозначною національної приналежності на установки людини, спосіб життя, думок, а також ступінь адаптивності. Особливості метисів розглядалися в порівнянні з азербайджанцями, що дозволило зробити ряд висновків щодо форм їх етнічної ідентичності, існуючих етнічних авто- і гетеростереотіпов, а також рівня адаптивності в зв`язку з фактором національної приналежності.

В ході дослідження були виявлені три форми етнічної ідентичності, декларовані метисами: моноетнічна, що збігається з офіційною етнопрінадлежностью (в даному випадку азербайджанська), маргінальна, і моноетнічна ідентичність зі значною для особистості національністю (російська, Лезгинська і ін.).

Однак, незважаючи на декларацію різних форм етнічної ідентичності метиси, демонструють схожу позицію по досліджуваним питанням. Їм характерно байдуже ставлення до фактору національності при виборі чоловіка (дружини), друзів. Азербайджанці, які декларують моноетнічне форму ідентичності, мають зовсім іншу позицію, де фактор національності володіє високою значимістю, і своя національність розглядається як найбільш бажана при виборі чоловіка (дружини) і друзів.

Аналіз позитивних і негативних етнічних гетеростереотіпов метисів і азербайджанців показав, що метиси як бажаних виділяють близькі собі нації - азербайджанську, російську, єврейську, причому серед позитивних якостей цих націй вони вказують доброту, відкритість, культуру, звичаї. Для азербайджанців найбільш бажаний є нації, що виділяються своєю діяльністю, розвиненістю, патріотичністю, - німці, турки, росіяни, японці.

Таким чином, азербайджанці при оцінюванні націй, які їм подобаються, більший акцент робили на державно значимі якості. При відсутності повної етнічної ідентифікації з будь-якої з націй оцінювання метисів грунтувалося більше на простих симпатіях і антипатіях.

Негативний гетеростереотип проявився у більшості метисів і азербайджанців щодо вірменської нації (що може бути пояснено триваючим територіальним конфліктом). Автостереотип метисів і азербайджанців в цілому позитивний. Метиси своїми позитивними особливостями вважають нестандартність, красу, культуру- азербайджанці - доброту, гостинність.

Цікавий факт, виявлений завдяки питання про вибір собі національності, де поряд з перевагою існуючої змішаний ної приналежності певний відсоток метисів вибирає варіант повної приналежності до азербайджанської або російської національності, що може говорити про потребу цих респондентів в моно етнічної ідентифікації, можливо, є для них запорукою більш сприятливого існування, враховуючи сьогоднішні події.

Мамедова З.З.