Адаптація старшокласників з різних за складом сімей

Метою дослідження було встановлення особливостей соціально-психологічної адаптованості старшокласників з різних за складом сімей. Використовувався комплекс методик, що включає: опитувальник соціально-психологічної адаптованості [Осницький А.К., 1998], методику "Рівень співвідношення цінності і доступності в різних життєвих сферах" [Фанталової Є.Б., 1996], "Половікових особливості відповідальності особистості" [ Прядеін В.П., 1998], тест-опитувальник рівня суб`єктивного контролю (Бажин В.В., Голикіна Е.А., Еткінд А.М.), методика виявлення і оцінки комунікативних і організаторських схильностей старшокласників (Синявський В.В. , Федорошин В.А.), самооцінка особистісної тривожності (Спілберга р Ч.Д.).

У дослідженні взяли участь 467 учнів 11 класів шкіл Краснодара і курсанти кадетського корпусу в віці 16 17 років (258 дівчат і 234 юнаки).

Наші припущення про чинники, що впливають на адаптацію як інтегрального показника особистісної зрілості випускників шкіл, до деякої міри виправдалися у всіх виділених групах (сім`я благополучна - неблагополучна, повна - неповна, сім`я 2 покоління сім`я 3 покоління і більше, багатодітна). Однак найбільша значимість відмінностей статистично доведена на рівні рlt; 0,05 в групі "сім`я 2 покоління сім`я 3 покоління і більше". Рівень адаптації старшокласників, які виховуються в родині три і більше покоління в цілому нижче, ніж в традиційній. При цьому, у 33% учнів, які виховуються в родині три і більше покоління зафіксований високий рівень інтегрального показника "адаптація" і у 42% низький. Таким чином, ми отримали дані про те, що для одних старших підлітків такі умови виховання є пристосовують, а для інших немає.

Високий рівень ескапізму (втечі від проблем) у старшокласників, які виховуються в родині в три і більше покоління зафіксований у 25% досліджуваних, у старшокласників, які виховуються в родині два покоління, високих показників ескапізму не зафіксовано. У старшокласників, які виховуються в родині три покоління, найбільше розбіжність між цінністю і її доступністю у всій вибірці. Таким чином, для таких юнаків і дівчат більшою мірою відповідає твердження: "Того, що для мене цінне, немає, а те, що є, мені не потрібно". Це можна пояснити відзначається багатьма авторами (Мід Д., Розін М., Собкин В. та ін.) Все меншим впливом сім`ї на підростаюче покоління, зокрема, на формування цінностей. Три достовірних показника відповідальності за методикою Прядеіна у старшокласників з сімей три і більше покоління відносяться до деструктивних. У них не виникає стійкої мотивації, що спонукає до реалізації відповідальності. Високі показники результативного компонента в суб`єктивній сфері говорять про те, що завершення відповідальних справ вони пов`язують з особистісним благополуччям, а не з сумлінністю.

Високий рівень емоційної астеничности говорить про страх, боязнь відповідальності. Можливо, дріб`язкова опіка з боку численних дорослих обмежує можливості дитини, не дозволяє здійснювати самостійні вчинки, за наслідки яких він сам повинен розплачуватися. Крім того, при існуючому протиріччі сучасних умов виховання і авторитарних традицій однієї власної активності мало. Шанси стати відповідальним за події свого життя скоротилися, перш за все, через збільшення інфантилізму. Юнаки та дівчата з сімей, що складаються з декількох поколінь, більш інфантильні, ніж з сімей, що складаються з дітей і батьків. При дослідженні рівня інтернальності в області досягнень отримано, що тип контролю за даною шкалою у старшокласників, які виховуються в родині три і більше покоління, екстернальний, а у старшокласників, які виховуються в традиційній сім`ї, інтернальність. Рівень інтернальності в області невдач у старшокласників обох груп екстернальний. В учнів з сімей три покоління більш низький рівень комунікативних схильностей, ніж у учнів два покоління і найнижчий з усієї вибірки. Крім того, показник рівня розвитку організаторських схильностей у них також найнижчий.

Таким чином, нерозвиненість комунікативних схильностей у старшокласників з сімей три і більше покоління може вести їх до соціально-психологічної дезадаптації, так як спілкування виступає необхідною умовою буття людей, без якого неможливе повноцінне формування не тільки окремих психічних функцій, процесів і властивостей людини, а й особистості в цілому. Рівень тривожності і її параметрів (фрустрированности, ригідності) у старшокласників з сімей три і більше покоління вище, ніж у інших. Юнаки та дівчата обох порівнюваних груп дали характеристику свого стану, відповідну високого рівня агресивності.

Таким чином, у більше половини досліджуваних є передумова до формування особистісної агресивності як готовності до агресивної поведінки, зокрема поданого і на самого суб`єкта.

Азлецкая Е. Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!