Комунікативна діяльність працівників соціальних служб

Виявлення соціальних проблем, їх рішення здійснюється, перш за все, через встановлення і підтримання контактів соціальних служб з представниками різних державних служб, громадських об`єднань, соціальними групами і індивідами (клієнтами). Одним з найголовніших напрямків соціальної роботи є клієнтурна діяльність. Соціальний працівник повинен вміти вислухати і зрозуміти, переконати і переконати, створити атмосферу довіри в бесіді і ділового настрою в співрозмовника, розв`язати конфлікт, зняти напругу. В основі такої діяльності лежить комунікативна техніка спілкування.

Володіння цією технікою - важлива ознака професійної придатності соціального працівника. Професійні знання та вміння соціального працівника формуються при вивченні відповідних дисциплін, що включають психологію, соціологію, педагогіку, теорію і технологію соціальної роботи та інші.

Нами було проведено пілотажно дослідження серед працівників соціальної сфери, метою якого стало виділення в роботі комунікативних навичок і умінь. Дослідження проводилося у вигляді інтерв`ю. Вибірка склала 30 осіб. Були виділені наступні компоненти комунікативної діяльності:

1. Знання мовного етикету і вміння його використовувати.

2. Володіння технікою мови і навичками слухання.

3. Уміння вести переговори, суперечка, дискусію.

4. Уміння організовувати спілкування і керувати ним.

5. Володіння невербальними засобами спілкування.

Мішина С.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!