Методи дослідження гендерних стереотипів у вітчизняній психології

В кінці ХХ - початку ХХI століття гендерні дослідження в Росії отримали велику популярність (Альошина Ю.Є., Волович А.С., 1991 Бендас Т.В., 2000- Кон І.С., 1997 Попова Л.В. , 1996- Радіна Н.К., 1999 Турецька Г.В., 1998 Ходирєва Н.В., 1998 Чирикова А.Е., 2001 і ін.). Вітчизняних психологів цікавлять "спрощені схематизували, емоційно забарвлені образи чоловіків і жінок" - гендерні стереотипи (Іванова І., 2003 Клецина І.С., 2003 Тупіцина І.А., 2003 Цікунова Н.С., 2003 і ін. ). На етапі планування дослідження часто постає питання: "Якому з методів віддати перевагу?" Проаналізуємо освітлені у вітчизняній літературі дослідження, спрямовані на виявлення гендерних стереотипів, з метою дізнатися, яким арсеналом психодіагностичних методик ми маємо в своєму розпорядженні.

В.Н.Куніцина виділяє 3 групи методів конкретного дослідження соціальних стереотипів: 1) метод вільного опису, 2) методи опитування, 3) психосемантична і проектні методики (Куніцина В.М. та ін., 2001). Оскільки гендерний стереотип є типом стереотипу соціального, приймемо вище наведену класифікацію методів за основу для опису отриманих в результаті аналізу фактів.

Метод вільного опису дослідниками гендерних стереотипів використовується вкрай рідко, можливо, в силу труднощів, які виникають у випробовуваних. Однак підтвердження можливості використання даного методу знаходимо в роботі Т.І.Юферевой, яка з метою вивчення у підлітків образів чоловіків і жінок запропонувала випробуваним написати твір "Якими я уявляю собі сучасних чоловіків і жінок?" (Юферева, 1985).

До методів опитування відносяться приписування якостей з набору особистісних рис, оцінка ступеня вираженості соціально-психологічних характеристик у типового чоловіка і типової жінки. При цьому можливе використання методик С. Бем, Лірі і т.д. (Гусєва Ю.Є., Сабунаева М.Л., 2003). Вітчизняні психологи створюють авторські опитувальники (Клецина І.С., 1997) або адаптують зарубіжні методики (Мітіна О.В., Касперт А., Нізовскіх Н.А., 2003). В цілому, можна говорити про недостатню, обмеженою озброєності психологів опитуваннями на виявлення гендерних стереотипів, на відміну від західних дослідників, які з 1970-х років використовують у своїй практиці різні шкали: ATW (Attitudes Toward Women), SRES (Sex-Role Egalitarianism Scale ) та інші (Мітіна О.В., Петренко В.Ф., 2000- Нельсон Т., 2003 Chesler P., 2001).

У проаналізованої нами літературі, на жаль, не виявлено психологічних досліджень гендерних стереотипів, виконаних за допомогою проективних методик. Проте, Ю.Е.Гусева і М.Л.Сабунаева розглядають можливість застосування проектованого методу в дослідницькій практиці для визначення гендерних стереотипів (в молодшому шкільному, підлітковому, юнацькому віці). Так, статичний / динамічний малюнок із зображенням дівчинки (жінки) і хлопчика (чоловіки) відображає сформовані у випробуваного гендерні уявлення (Гусєва Ю.Є., Сабунаева М.Л., 2003).

Психосемантический метод, навпаки, є найбільш поширеним в психологічних дослідженнях стійких уявлень про чоловіків і жінок. Наприклад, в кросскультурном дослідженні стереотипів чоловічої та жіночої поведінки в Росії і США (Мітіна О.В., 1999 Митина О.В., Петренко В.Ф., 2000), а також при виявленні схематизованих, образів російських і азербайджанських жінок ( Петренко В.Ф., 1997) використовувалася психосемантична методика "множинної ідентифікації". За допомогою особистісного семантичного диференціала були досліджені "образ жінки" в різних соціальних групах (Мінюрова С.А., Кустова О.Л., 1997), стереотипи мужності і жіночності у підлітків (Каган В.Е., 1989) і т.д . Здатність визначити зміст гендерного стереотипу, а також кількісно виміряти його складові, мабуть, сприяє поширенню психосемантична методик в практиці дослідження гендерних стереотипів.

Завершуючи огляд того, наскільки різноманітний психологічний інструментарій, доцільно зробити наступні висновки:

1. Найбільш популярними серед вітчизняних психологів, які досліджують гендерні стереотипи, є психосемантична методи.

2. недооцінювати можливості методу вільного опису. 3. Мало розроблено опитувальників на виявлення гендерних стереотипів. 4. Слабо освоюється досвід зарубіжних дослідників. Наприклад, адаптація методик, які довели свою кроскультурну універсальність і отримали міжнародне визнання, значно збагатить досвід вітчизняних психологів-дослідників.

Харитонова Т.С.