Гендерні аспекти формування образу людини

Нові тенденції в розвитку наукових дисциплін, особливо в сфері гуманітарного знання, дозволяють розглядати "традиційні" проблеми психології в інших ракурсах. Це стосується перш за все досліджень, спрямованих на вивчення психології чоловіка і жінки, які все більше привертають увагу вчених (не тільки психологів, а й етнологів, антропологів, філософів) і стають все більш популярними в сучасному человековедении. Не останнє місце в цих дослідженнях займає вивчення структури і змісту уявлень і стереотипів про чоловічому та жіночому поведінці, що склалися в повсякденній свідомості. На жаль, склалася традиція "безстатевої" психології продовжує зберігатися, зокрема у вітчизняній психології соціального пізнання. Специфічних досліджень в даній галузі, спрямованих на виявлення ролі гендерних факторів у побудові образу соціального об`єкта, практично немає, хоча, безумовно, багато вчених враховують гендерну специфіку при побудові програми того чи іншого дослідження.

Однак більшість даних подібного роду отримані в результаті порівняння результатів чоловічих і жіночих вибірок, але, на думку В.А.Лабунской, вони мають порівняно низькою вірогідністю, оскільки не враховують фемінінності / маскулінності як соціально-психологічної освіти. Рішення проблеми вивчення гендерних особливостей об`єкта і суб`єкта спілкування пов`язане з рядом методологічних труднощів. Одне з них полягає в тому, що поняття маскулінності / фемінінності недостатньо диференційовані, оскільки вони є складними конструктами, структура і зміст яких не постійні, а визначаються соціокультурними та соціально-психологічними явищами. Крім того, розглядаючи відмінності між чоловіками і жінками в спілкуванні, і зокрема в соціально-перцептивної сфері, акцент робився на дослідження формування первинного образу незнайомої людини, набагато гірше здійснювали облік статеворольових чинників при вивченні змін першого враження і розвитку образу при тривалих контактах людей. Проблема соціально-перцептивних досліджень з урахуванням гендерної специфіки ускладнена тим, що знаходиться на стику двох областей наукового знання: більш вікової традиції вивчення перцептивних процесів у соціальній психології і порівняно молодий і відчуває досить сильне ідеологічне тиск (гендерні стереотипи регулюються на глибинному ментальному рівні суспільної свідомості та є найбільш ригідними) психології статі (гендеру).

Очевидно, що зміст образів визначається тим, хто є об`єктом сприйняття - чоловік чи жінка. Група досліджень, присвячених вивченню особливостей формування образу в залежності від статі сприйманого, досить численна, визначені багато фемінні і маскулінні риси в структурі соціально-перцептивного образу. Окремо стоїть серія робіт, присвячених проблемі відображення ґендерних особливостей в невербальному поведінці - це одна з найбільш вивчених областей в даній сфері. Був виявлений взаємозв`язок між підлогою і такими невербальними проявами, як контакт очей, дотик, посмішка. Зарубіжних дослідників також привертає атрибутика оформлення зовнішності і її відповідність соціогендерной ролі (особливо в СМК і, зокрема, в рекламі). Були здійснені спроби виділити еталони чоловічої і жіночої краси, хоча виявилося, що змістовне наповнення подібних стереотипів залежить від соціокультурних умов.

Облік гендерної специфіки при вивченні суб`єктних соціально-перцептивних характеристик виявляється кілька утрудненим, оскільки дослідник тут стикається з впливом статеворольових еталонів і мимоволі відображає в результатах власні переваги, які часто залежать від статі вченого. Дані, отримані в подібних дослідженнях, далеко неоднозначні. Найбільша кількість суперечок викликає думка, що жінки більш адекватно розуміють інших людей і мають більш високою точністю в оцінках, тобто перевершують чоловіків у соціально-перцептивної сфері спілкування. Сьогодні точка зору про більш високої емоційної чутливості жінок мало ким оскаржується. На думку М.Хоффмана, ймовірність помилковості такого висновку незначна. Однак твердження про більш високої точності жінок в пізнанні інших людей постійно ставиться під сумнів (вказується на недосконалість вимірювальних технік, можливість відображення особистих пристрастей вченого).

Вивчення гендерних характеристик об`єкта і суб`єкта спілкування і сьогодні не втратили свого значення, вони стали навіть більш актуальними у зв`язку з ускладненням суспільного життя і бурхливими соціальними змінами. Дослідження соціальної перцепції в віртуальному соціальному світі (Інтернет) показали, що стать - один з системоутворюючих параметрів категоризації при сприйнятті незнайомого соціального об`єкта. Те, що на рівні буденної свідомості здається очевидним, вимагає спеціального наукового вивчення.

Данильченко Т.В.