Персоналізація простору: будинок як первинна територія людини

Ні для кого не секрет, що навколишнє середовище певним чином впливає на людину. У той час як фізичне, хімічне та біологічне вплив середовища порівняно добре вивчено, про психологічний вплив ми знаємо набагато менше і часто навіть не усвідомлюємо, наскільки значно це вплив. Хороший приклад явища, в якому поєднуються психологічне і средовое, феномен персоналізації. Під нею маються на увазі явища, коли людина фіксує якийсь простір, визначає норми поведінки на ньому, здійснює контроль над ним. За формою це явище просторове, а по своїй суті психологічне. На думку М.Хейдметса, сутність персоналізації в певному подовженні людиною свого "Я", у включенні в систему "Я" середовищних компонентів, в освіті средового "Я". Найбільш яскраво це видно на прикладі будинку людини, ідентифікація з яким найбільш висока. Вторгнення на персоналізовану територію сприймається як порушення особистої недоторканності.

Персоналізацію простору можна вважати основною формою регуляції просторового контакту. Саме фіксацією для себе певної частини простору людина забезпечує собі можливість просторового відокремлення від інших. Ідентифікація з персоналізованої територією тягне за собою певне відношення до даного місця, що виражається в емоційній прихильності і бережливе ставлення до цієї території. Найбільш суттєвою в житті людини є так звана первинна територія. Вона характеризується великою фізичною і соціальної відокремленістю, високим контролем і ідентифікацією. Як правило, це будинок людини.

Про таку ідентифікації з будинком свідчить те, що більшість опитувань про задоволеність житлом не дають об`єктивної картини. Визнання того, що живеш в дуже поганий місцевості, що в квартирі шумно, планування простору незручна, а будівля стара і недоглянуте, суперечить прагненню до позитивної самооцінки і потреби в самоствердженні.

А найчастіше відбувається і навпаки: невдоволення місцем проживання, неприйняття його може свідчити про неприйняття людиною самого себе, надто критичному відношенні до своїх слабкостей, про тенденції звалювати провину на оточуючих. Згідно з даними, отриманими протягом декількох років на практичному семінарі-тренінгу "Наш будинок і його магія", що проводиться в центрі "Аніма", ставлення до будинку прямо пов`язане з відношенням людини до самої себе. Будинок в різні моменти життя сприймається по-різному, в залежності від тих подій, які відбуваються в житті людини.

Ще з давніх часів слово "будинок" означало "межа мого світу". Деякі будинки, навпаки, стають продовженням зовнішнього світу як кажуть - відкритою системою. Такий будинок втрачає свою захисну функцію, яка є основною. І це неодмінно позначається на стані людей, які там живуть. Також дуже важко переживається людиною відсутність власної території, затишного куточка. При досить тривалому спільному перебуванні кількох (багатьох) людей порівняно близько і не ізольовано один від одного виникає такий складний психологічний феномен, як "нудний-ність". При скупченості в умовах ізоляції персоналізовані території декількох суб`єктів виявляються як би взаимопроникающими. В результаті у людей формується єдине уявлення про "своєї" і "чужий" території, або уявлення про міжособистісної території. Таку ситуацію уявити нескладно, якщо згадати існуюче в нашому суспільстві покарання для тих, хто вчинив протиправні дії. Тюрма позбавляє людину своєї території, вкрай утруднена регуляція кордонів між "я" і "інші", що включає персоналізацію, позначення певного місця і повідомлення про "володінні" їм інших. Дослідження впливу персоналізованої території на взаємини в родині показали, що в разі, якщо члени сім`ї мають можливість вибору контактів і в квартирі розвинені "персональні зони", то взаємини в родині більш гармонійні, частота колективної діяльності вище. Відсутність персоналізованої території сприяє прояву негативних взаємин. Люди проявляють більшу агресивність, меншу потребу в контактах.

Підводячи підсумок, слід підкреслити, що це вкрай важливо, щоб в оселі реалізувалися наші основні потреби, такі як: потреба в безпеці та захисті, у власному просторі, чистоті, красі і естетиці, самовираженні, відпочинку, інтимності і т.д.

Галимзянова М.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!