Емоційно-особистісні особливості учасників бойових дій на території скр

Проблема збереження здоров`я і працездатності осіб, що піддавалися впливу факторів екстремальних ситуацій, останнім часом привертає увагу дослідників. Серед екстремальних ситуацій особливе місце займають соціальні катастрофи, до яких, перш за все, слід віднести військові локальні конфлікти, що супроводжуються веденням активних бойових дій. У роботах, присвячених психічних розладів учасників бойових дій, підкреслюється прямий зв`язок виникли розладів з багатомірністю патофізіологічних чинників військової обстановки. Однак до теперішнього часу немає загальноприйнятої концепції, що дозволяє пояснити причини, що викликають стійкі порушення психічного і соматичного здоров`я, зовнішніми проявами яких є емоційно-особистісні зміни учасників бойових дій.

Проведене нами дослідження в 2002 році показало, що не у всіх учасників бойових дій проявляється синдром посттравматичного стресового розладу, однак окремі прояви емоційно-особистісного характеру зустрічаються досить часто. Тому ми вирішили порівняти емоційно-особистісні особливості військовослужбовців, які брали участь в бойових діях, з діагностичними результатами військовослужбовців, які не брали участь в бойових діях. Були обстежені 37 військовослужбовців, які не брали участь в бойових діях на території СКР та 52 учасники бойових дій. Для діагностики емоційно-особистісних особливостей застосовувалися тестовий опитувальник ММИЛ під редакцією Ф.Б.Березіна і восьмицветовой тест М.Люшера.

За результатами статистичної обробки ми отримали вираженість емоційно-особистісних особливостей у учасників бойових дій: 26% дослідженої вибірки характеризуються підвищенням по шкалі - фіксація тривоги і обмежене поведінку, соматизація тривоги, ригідність афекту. Але разом з тим, 12% дослідженої вибірки відрізняються зниженням показників за шкалами витіснення факторів, що викликають тривогу і реалізація емоційної напруженості в особистій поведінці.

Результати математико-статистичної обробки даних показали також значущі кореляційні зв`язки між емоційно-особистісними особливостями учасників бойових дій: реалізацією емоційної напруженості в особистій поведінці та фіксацією тривоги і обмеженого поведінки-соматизація тривоги і витісненням факторів, що викликають тревогу- фіксацією тривоги і аутізаціей- працездатністю і наявністю стресового стану.

На підставі отриманих результатів можна зробити наступні висновки: існує схильність особистості до формування ПТСР, яка пов`язана з емоційно-особистісними особливостями: якщо до стресового впливу в психологічній структурі особистості було "закладено" порушення, то збільшується ймовірність його придбання після стресового впливу. Спираючись на зроблені висновки, можна говорити про створення психопрофилактических робіт щодо запобігання або зменшення ймовірності появи ПТСР.

Павлова І. А. Ізотенкова М. А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!