Соціально-психологічна реадаптація учасників бойових дій

Як показано вище, бойові дії накладають помітний відбиток на перебіг психічної діяльності і поведінку військовослужбовців. У ряді досліджень констатується, що посттравматичні стресові розлади (ПТСР) складають від 10 до 50% всіх медичних наслідків бойових подій. Ними до сих пір страждають 29-45% ветеранів Другої світової війни, 25-30% американських ветеранів в`єтнамської війни. ПТСР відзначається у 42% осіб, які отримали поранення (Караяном, Волобуєва, Дуб`яга, 2007- Пушкарьов, Домораіцкій, Гордєєва, 2000- Тарабрина, 2001). Все це говорить про необхідність тривалого, спеціально організованого періоду перекладу психіки військовослужбовців з військового в мирний режим функціонування, поступового, «щадного» включення їх в систему соціальних відносин в умовах миру, тобто про період соціально-психологічної реадаптації.

Практика показує, що при сприятливих умовах виведення військ з бойових дій необхідно до їх повернення в мирне обстановку організувати спеціальний період життєдіяльності, своєрідний «психологічний карантин». Метою діяльності командирів, заступників з виховної роботи, військових психологів і медиків на етапі «карантину» є задоволення природних потреб учасників бойових подій в розумінні, визнанні, престижі, зняття психічної напруженості і психологічна підготовка їх до мирних умов життєдіяльності (Караяном, Сиромятніков, 2006 б , c. 238-240). Іншими словами, необхідно, з одного боку, виключити вторинну психотравматизації ветеранів бойових дій при зіткненні з обставинами мирного життя, а з іншого - захистити суспільство від непідготовленого повернення в нього людей з «воєнізованої психікою».

Не менш складна робота по соціально-психологічної реабілітації військовослужбовців, які повертаються з районів боїв, належить в місцях їх постійної служби та проживання. Тут повинна бути створена відповідна реадаптірующая середу. Незалежно від того, чи повернувся солдат додому переможцем або переможеним, його повинні гідно зустріти країна, товариші по службі, члени сім`ї, знайомі. Поступового зняття високого психічного напруження, викликаного бойовим стресом, служить залучення учасників бойових подій в активну громадську роботу. Зокрема, виступи перед товаришами по службі, членами їх сімей, учнями шкіл, робочими підприємств дозволяють активно задіяти таке ефективний психотерапевтичний засіб, як можливість виговоритися.

Військово-психологічні дослідження показують, що реадаптаціонних заходи не можна проводити як короткострокову і інтенсивну кампанію. Їх потрібно здійснювати за типом соціально-психологічного моніторингу, тобто безперервного відстеження морально-психологічного стану і психічного здоров`я ветеранів. Цього можна досягти лише в тому випадку, якщо в країні буде створена цілісна система психологічної реадаптації ветеранів військових подій, яка, за оцінками фахівців, повинна включати правове обґрунтування, матеріально-технічну базу психологічної реабілітації, підготовлені кадри, напрацьовані традиції такої діяльності.