Обгрунтування завдань і способів психологічного супроводу бойових дій

На рівні сьогоднішніх уявлень військово-психологічної науки психологічний супровід бойових дій передбачає безперервний моніторинг (прогнозування, вивчення, оцінку) бойової обстановки, рівня втоми, якості сну, психогенних втрат серед особового складу, а також психологічну підтримку та реабілітацію псіхотравмірованних військовослужбовців, захист військ від психологічних операцій противника.

Страх, народжений боєм, може викликати паніку, спровокувати виникнення у військовослужбовців бойових психічних травм - психогенних розладів, що характеризуються різним часом їх прояву, глибиною деформації психічних функцій і особистісних структур, об`ємом необхідної психологічної або психіатричної допомоги. Про реальні масштаби психотравматизації військовослужбовців в сучасній війні свідчать такі дані. У Другій світовій війні більше 1 млн. 393 тис. Американських солдатів на той чи інший термін втрачали боєздатність у зв`язку з психічними розладами. Тільки в наземних силах сухопутних військ 504 тис. Чоловік було виведено з ладу через психотравматизації. Такої кількості військовослужбовців цілком достатньо для укомплектування 50 піхотних дивізій (Габріель, 1987).

Вивчення історії становлення системи психологічної допомоги в арміях Росії, США, Великобританії, Франції, Ізраїлю дозволило виявити ряд тенденцій в цій галузі. Зокрема, встановлено, що в тих випадках, коли психологічна допомога воїнам з психічними розладами не була знайдена на екстреному порядку (негайно), період їх реабілітації затягувався на багато місяців, роки, а іноді і десятілетія- якщо воїни швидко, без спеціальної підготовки, поверталися в мирні умови життєдіяльності, це нерідко виступало в якості самостійного фактора їх психотравматизації (подібно кесонної хвороби).

В ході бойових дій були вироблені різноманітні технології і окремі методи психологічної підтримки та реабілітації військовослужбовців в бойовій обстановці. Вони засновані на тому положенні, що підготувати бійця до війни - значить не тільки навчити майстерно вбивати супротивника, але головним чином навчити володіти собою в бойовій обстановці.

Таким чином, подальша розробка методів прогнозування та оцінки психогенних втрат, а також методів психологічної підтримки та реабілітації учасників бойових дій є нагальним завданням сучасної військової психології.