Суїцидальні явища у військовому колективі

самогубства знаходяться в ряду основних причин смертності військовослужбовців в мирний час. Протягом останніх 30 років (не бойові втрати) з цієї причини складають 20-30% від загального числа втрат. Не менш значущою проблемою є і замаху на самогубство, число яких значно перевищує кількість випадків завершених самогубств. Вони тягнуть за собою незворотні порушення здоров`я військовослужбовців, нездатність виконувати службові обов`язки і в більш ніж 50% випадків призводять до звільнення.

Протягом тривалого часу має місце відносно велика кількість самогубств без будь-якої тенденції до їх зниження. Проблема суїциду військовослужбовців в даний час набула особливої гостроти. Загибель військовослужбовців в мирний час серйозно позначається на морально-психологічному стані військового колективу.

Суїцидальна поведінка - результат складної взаємодії різного роду психофізичних, психічних, соціально-еконо-вів і соціокультурних чинників, наслідок фізичних і емоційних перевантажень, зниження адаптованості молоді до них. Психологічна криза може виникнути раптово (під впливом сильного афекту), але частіше за все душевна напруженість накопичується поступово, поєднуючи в собі різнорідні негативні емоції.

При виявленні осіб, схильних до суїциду, застосовуються методики ранньої діагностики суїцидальних намірів: анкета "Прогноз-2-99" (розроблена В.Ю. Рибниковим) - методика оцінки адаптаційних здібностей особистості "Адаптивність-200" - методика психодіагностики суїцидальних намереній- кола Котла - методика вивчення фрустраційної реакцій С. Розенцвейга.

В основі більшості суїцидальних явищ лежить конфлікт. Під конфліктами, що мають місце у військових колективах, розуміється порушення нормальних, ділових контактів і статутних взаємовідносин. Найчастіше вони виникають в результаті порушення або уявного порушення однієї з взаємодіючих сторін будь-яких формальних або не формально норм поведінки і спілкування.

Військовий колектив має складну соціальну і психологічну структуру. У нього входять військовослужбовці з різними життєвим досвідом, рівнем загальноосвітньої та професійної підготовленості, моральної зрілості, інтересами, потребами, соціальними орієнтаціями і установками, поглядами і думками. В силу цього виникають конфліктні ситуації, тобто наявність відомої напруженості, зривів у внутріколективних відносинах, виникнення відокремлених мікрогруп з прагненнями та цілями, такими, що суперечать інтересам колективу в цілому, загальноприйнятим нормам моралі та моральності, вимогам служби.

Основні мотиви до здійснення самогубств: конфлікти, пов`язані зі сферою службової діяльності військовослужбовців, в тому числі і з сослужівцамі- особисто-сімейні конфлікти- конфлікти на грунті асоціальної поведінки суїцидента, у тому числі загроза кримінальної відповідальності за содеянное- стан здоров`я.

В роботі військового психолога-практика дуже важливо встигнути вчасно виявити осіб з суїцидальними нахилами, щоб не розпорошувати зусилля на весь контингент військовослужбовців, зосередивши всі свої зусилля на допомогу саме їм. Проведення профілактичної роботи з 12 військовослужбовцями з суїцидальними нахилами, запобігання розвитку у них психологічної кризи, вивело їх зі стану предсуіціда, що виразилося в значному зниженні показника суїцидального ризику вже через три місяці роботи. Через шість місяців зниження склало 69%, через вісім місяців 83%, а за підсумками року показник суїцидального ризику наблизився до 91%.

Суїцидальні явища - крайня форма відхилення особистості, її психологічної адаптації у військовому середовищі. Дані явища відбуваються з різних мотивів і приводів, але в основі будь-якого суїцидальної поведінки, лежить конфлікт. Попередження суїцидальних вчинків в кожному випадку носить індивідуальний характер, вимагає значних зусиль і надзвичайна складна. Найбільш ефективний шлях її вирішення - об`єднання зусиль командування, офіцерів-вихователів, психологів, медиків, юристів, громадськості.

Іллінський С.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!