Життєві перспективи учасників локальних війн

Проблема збереження психологічного здоров`я людей, які зазнали впливу факторів екстремальних ситуацій, останнім часом привертає увагу великої кількості дослідників. Це обумовлено тим, що щорічно сотні тисяч людей стають жертвами різних природних, технологічних або соціальних катастроф. До категорії соціальних катастроф в першу чергу відносяться локальні конфлікти, що супроводжуються активними бойовими діями. Військові дії є аномальною ситуацією, яка надає глобальний вплив на життєвий шлях людини. Людина починає існувати, діяти, переживати в парадигмі "життя - смерть", що веде до трансформації особистості в цілому і її суб`єктивних уявлень про майбутнє зокрема. Однак, крім травматичного досвіду бойових дій на аномальний розвиток особистості впливає і повернення його до мирного життя. Вцілілий воїн повинен вийти з парадигми "життя - смерть", перебудувати смислову систему, звільнитися від екстремальних стилів виживання, військового менталітету і деструктивних форм поведінки ( "звички вбивати"), а також від сверхбдительность очікування бути вбитим або покаліченим. Таким чином, психотравмуючий досвід не зводиться цілком до власне аномальному (війні, втрати і т.д.), а включає в себе ще й досвід повернення в світ звичайного існування.

Дослідження, що проводилися вітчизняними психологами на учасниках локальних воєн, в основному обмежуються вивченням причин посттравматичного стресового розладу і не зачіпають проблеми суб`єктивних уявлень про життєві перспективи. Життєві перспективи особистості - потенціал, можливості особистості, об`єктивно складаються в сьогоденні, які повинні виявлятися і в майбутньому. Життєва перспектива - це не тільки майбутні цілі, цінності, а й темп життєвого руху, зростання активності особистості.

На думку багатьох дослідників (Є. Головаха, А.А. Кронік, К. Левін, І. Наттін, Ж. Нюттен і ін.) Тимчасова перспектива є одним з істотних компонентів організації поведінки та діяльності особистості. Будучи складним системним утворенням, особистісна перспектива має і свої характеристики: ієрархічність (життєві цілі, мети-засоби) і багатоплановість (наявність в цілях емоційних, когнітивних, регулятивних і ін. Компонентів).

Основна проблема в дослідженні майбутньої часової перспективи учасників військових дій полягає в пошуку тих її параметрів, які впливають на діяльність людини, формування і розвиток його психіки. У зв`язку з цим в численних дослідженнях виділено ряд параметрів, вимір яких дозволяє оцінювати майбутню часову перспективу як сприятливий або негативний фактор розвитку особистості і її життєвого шляху. В якості основних параметрів розглядаються глибина, реалістичність, диференційованість, оптимістичність, узгодженість перспективи.

Життєва перспектива - не раз і назавжди вироблена стратегія. Кожному якісно нового етапу життєвого шляху має відповідати специфічний зміст перспективи, в якій одні компоненти зберігають спадкоємність, а інші - відображають реальні зміни в навколишньому світі і в самій людині. У дослідженнях життєвого шляху виявлені факти, свідок-ціалу про те, що в житті кожної людини існують критичні моменти, пов`язані зі змінами життєвої перспективи-в цих життєвих ситуаціях одні люди здатні перебудовувати свою перспективу, а інші впадають в стан стресу, що характеризується відчуттям небезпеки і підвищеної тривожності. Військові дії, повернення до мирного життя є такими критичними, переломними моментами життєвого шляху людини, які вимагає від людини своєчасної перебудови, трансформації життєвих перспектив. Все це природним чином відбивається на основних параметрах тимчасової перспективи особистості (глибині, реалістичності, узгодженості диференційованості і т.д.). Отже, вивчивши суб`єктивні уявлення учасників бойових дій про своє майбутнє, практичні психологи зможуть надати кваліфіковану допомогу.

Степаненко О.С.