Побудова життєвої перспективи як умова успішної соціальної адаптації підлітків

Проблема соціальної адаптації - одна з найбільш актуальних, оскільки в сучасній ситуації глобальних змін в економічній політичній, соціальній сферах людині щодня необхідно вирішувати різні життєві проблеми, шукати шляхи пристосування до постійно мінливого світу.

На даний період розвитку нашого суспільства, що переживає глибокі перебудови в духовній сфері і ціннісних орієнтирах, на думку В.Г. Асєєва, "відбувається різке скорочення актуальною тимчасової сфери життєдіяльності особистості, порушення в побудові життєвої перспективи. Байдуже ставлення до майбутнього, небажання будувати плани і їх реалізовувати, пасивне проведення часу підвищує ризик соціальної дезадаптації. Як одна з умов успішної соціальної адаптації можна розглядати побудова адекватної життєвої перспективи ".

Існують різні підходи до вивчення життєвої перспективи, які представлені в роботах К. А. Абульхановой-Славської, В.Г. Асєєва, Я.В. Васильєва, М.Р. Гінзбурга, Е.И Головахи, А.А. Кроніка, Л.Ю. Кубліцкене, В.Ф. Сєрєнкова, М.М. Толстих та ін. Узагальнюючи погляди авторів, можна відзначити, що життєва перспектива розуміється більшістю з них як цілісна картина майбутнього, що включає ряд можливих (запланованих і очікуваних) подій, що знаходяться в багатосторонній, часом неоднозначною взаємозв`язку один з одним. Побудова життєвої перспективи має на увазі складання життєвих планів, які передбачають висування етапних цілей, розробку шляхів їх досягнення, а також рефлексію сенсу реалізації поставлених цілей.

Уміння вибудовувати життєву перспективу актуально для будь-якого віку. Перші серйозні кроки з вибудовування життєвої перспективи відбуваються в старшому підлітковому віці, коли постає питання про подальше професійному самовизначенні.

Прийнято вважати, що здатність до вибудовування життєвої перспективи формується стихійно і старший підлітковий вік є сензитивним періодом для побудови життєвої перспективи, для становлення системи життєвих цілей людини. Однак не у всіх випадку, життєва перспектива ефективно формується. Найімовірніше, населення, яке перебуває в постійних соціально-економічних несприятливих умовах, діти з неблагополучних сімей та інтернатних закладів будуть зазнавати труднощів у побудові цілей і перспективи майбутнього. Однією з таких "груп ризику" є діти, які отримали статус соціального сироти.

За даними досліджень, такі діти відчувають величезні суб`єктивні труднощі при визначенні своїх життєвих цілей і перспектив, з особливою тривогою і побоюванням ставляться до майбутнього, не хочуть або не можуть самостійно вирішити, чого ж вони хочуть від життя.

У зв`язку з цим надання психологічної допомоги в розвитку здатності бачити перспективу свого майбутнього життя, самому визначати цілі свого життя, співвідносити ближню і дальню перспективи, освоювати практично корисні навички планування стає ще більш важливим і актуальним. Для цього необхідно розглянути і проаналізувати її складові і чинники, що впливають.

Теоретичний аналіз літератури показав, що основу побудови життєвої перспективи складають об`єкти і освіти мотиваційної сфери людини: його бажання, прагнення, наміри або просто мрії. Життєву перспективу суб`єкт вибудовує в залежності від тих бажань і намірів, які людина планує реалізувати або бажає їх здійснення. Тому можна говорити про те, що ефективність життєвої перспективи буде залежати від ступеня усвідомленості мотивів, їх узгодженості та реалістичності.

У нашому дослідженні ми довели, що успішність побудови життєвої перспективи залежить від ступеня узгодженості та реалістичності мотивів. При наявності більш розвиненою мотиваційної сфери підлітки легше справлялися із завданнями з вибудовування планів на майбутнє, майбутніх цілей. Як показало проведене дослідження, найчастіше порушення соціальної адаптації підлітків пов`язано зі слабкістю цілей, коли для підлітка стає непотрібним долати різного роду перешкоди і проблеми, як наслідок, формуються різного роду відхилення в поведінці, соціальна дезадаптація.

Таким чином, успішність побудови життєвої перспективи багато в чому буде залежати від розвиненості мотиваційної сфери. Адекватна життєва перспектива, реалістична організація її структури, чітке позначення в ній життєвих цілей, її безперервність можна розглядати як одну з умов успішної соціальної адаптації.

Свєшнікова С.Л.