Особиста професійна перспектива міських і сільських підлітків

Для успішного самовизначення і вибору життєвого шляху підлітку необхідно побудувати особисту професійну перспективу. Остання розглядається як варіант змістовно-процесуальної моделі професійного самовизначення (по Н.С.Пряжнікову).

Особиста професійна перспектива виступає в якості внутрішнього регулятора поведінки підлітка, яка при виборі професії будуватися, коригується і перебудовується. Е.А.Клімов розробив схему професійного планування, яка включає в себе наступні складові: 1) головна мета (що я буду робити, чого досягну, який трудовий внесок внесу в громадські справи) - 2) ланцюжок найближчих і більш віддалених конкретних цілей (чому і де вчитися, спеціальність, перша область діяльно) - 3) шляхи і засоби досягнення найближчих цілей (вивчення довідкової літератури, проби сил, бесіда із знаючими людьми) - 4) зовнішні умови досягнення цілей (труднощі, можливу протидію тих чи інших людей, можливі п репятствія) - 5) внутрішні умови (свої можливості) - 6) запасні варіанти цілей і шляхів їх досягнення.

Дана структура відображає ідеальну особисту професійну перспективу, яка повинна відображати визначеність, повноту, стійкість, реалістичність, узгодженість зі схильностями і логічну обгрунтованість.

Мета нашого дослідження полягала у виявленні особистої професійної перспективи міських і сільських школярів. У дослідженні брали участь 286 дев`ятикласників Брянської області. Для дослідження використовувалася методика "Особиста професійна перспектива", розроблена Н.С.Пряжніковим.

Були отримані наступні результати:

- 69% міських і 46% сільських підлітків добре орієнтуються в світі професійної праці. Це може бути пов`язано з тим, що перед міськими підлітками ширше в повсякденному житті представлені різні професії, ніж перед сільськими;

- 89% міських і 86% підлітків сільських ставлять перед собою далекі професійні цілі, тобто знають, ким хочуть стати в майбутньому;

- 97% міських і 94% підлітків сільських ставлять перед собою найближчі професійні цілі. Міські та сільські дев`ятикласники планують своє життя після школи, будують адекватні плани своєї особистому та професійному житті;

- 77% міських і 57% сільських обізнані про функції професіях і навчальних закладах, тобто хлопці знають про мінуси, пов`язаних з обраною професією і навчальними закладами;

- 66% міських і 71% сільських підлітків знають про зовнішні перешкоди на шляху до досягнення професійної мети. Найчастіше хлопці називали такі зовнішні перешкоди, як погані товариші, батьки, нестача робочих місць і т.д .;

- 60% міських і 65% сільських знають, як подолати зовнішні перешкоди. За допомогою таких методів, як переконання, знаходження нових робочих місць, своїми зусиллями і т.д .;

- 69% міських і 63% сільських підлітків мають резервні варіанти вибору професії;

- 100% підлітків (як міських так і сільських) знають про сенс свого професійного праці. Найчастіше сенс професійної праці бачать в забезпеченні себе і своєї сім`ї, допомоги батькам, в отриманні задоволення від роботи і повазі оточуючих;

- 85% міських і 60% сільських школярів займаються реалізацією професійних цілей - читають додаткову літературу, знайомляться з майбутньою професією на робочому місці, спілкуються з фахівцями, які працюють з потрібних хлопців професіями.

Таким чином, можна зробити висновки про те, що особиста професійна перспектива сучасних школярів (як сільських, так і міських) містить смислові конструкти, що характеризують особливості майбутньої професійної діяльності (100%), підлітки ставлять перед собою ближні професійні цілі. Позначилася також і непоінформованість про світ професійної праці у 31% міських і 54% сільських школярів (23% міських і 43% сільських необізнані про навчальні заклади, в яких можна отримати професійну освіту), неадекватною оцінкою майбутніх дій по реалізації професійних планів (33% міських і 29% сільських підлітків не бачать для себе проблеми в зовнішніх перешкодах для досягнення професійних цілей).

Павлова Є.В.