Соціально-психологічні умови формування тимчасової перспективи у підлітків

В останні роки в розвитку соціально-психологічного знання відзначається значна активізація наукового інтересу до проблем, пов`язаних з мотиваційною і ціннісно-смисловий сферою особистості. У свою чергу, мотиваційна та ціннісно-смислова сфера особистості є базовими для формування і побудови часової перспективи.

Проблемі тимчасової перспективи особистості присвячена велика кількість досліджень. Існує безліч визначень поняття "тимчасова перспектива" і подібних до нього психологічних категорій: життєвий шлях особистості (К. А. Абульханова-Славська), психологічний час особистості (Е. І. Головаха і А. А. Кронік), суб`єктивна картина життєвого шляху особистості (Б. Г. Ананьєв), життєві програми (Р. Ахмеров), образ часу (Г. М. Андрєєва), перспектива майбутнього (Ж. Нюттен) і ін. У нашому випадку ми розглядаємо тимчасову перспективу з позиції мотиваційної сфери особистості. Одним із засновників такого підходу можна вважати Ж. Нюттена, який розглядає тимчасову перспективу як "тимчасову характеристику цільового об`єкта" і вивчає вплив перспективи майбутнього на поведінку (Нюттен, 2004). Мотиваційна сфера особистості складається з деякої сукупності мотивів, які перебувають в різних відносинах між собою. Це можуть бути відносини ієрархії, взаємного доповнення, конкуренції, вибудовування в тимчасовій або життєвої перспективі (Соловйова, 2006). Тимчасова перспектива особистості виявляється нерозривно пов`язаною з соціальною реальністю, з "духом часу" сучасного життя. Вивчення факторів, що впливають на побудову життєвої перспективи, дає можливість здійснити прогноз соціально-психологічного розвитку особистості, зрозуміти її регулятивні можливості. Зараз вже доведено, що формування часової перспективи (реалістична організація її структури, чітке позначення в ній життєвих цілей, її безперервність і ін.) Є результатом соціалізації. Виходячи з цього, залишається актуальним питання виявлення особистісних і соціальних факторів, умов соціалізації, що визначають особливості формування тимчасової перспективи у підлітків.

Ми припустили, що показники тимчасової перспективи можуть визначатися кількістю і спрямованістю соціальних контактів, а також віковими та особистісними особливостями. Для вивчення впливу соціальних чинників на формування тимчасової перспективи була визначені дві експериментальні групи. Першу склали діти "групи ризику" по девіантної поведінки, шкільної дезадаптації. Переважна частка соціальних контактів підлітків даної групи зводиться до спілкування з однолітками в школі і у дворі, де головною метою зустрічей є пусте проведення часу, обмін інформацією, бесіди. До другої групи увійшли підлітки школи-гімназії, вільний час яких чітко структуроване і присвячено відвідування гуртків, секцій, занять за інтересами. Контрольну групу склали діти звичайної загальноосвітньої школи. Результати проведеного дослідження показали відмінності в характеристиках тимчасової перспективи у дітей в кожній з груп. Характеристики тимчасової перспективи має різну вираженість в трьох групах. Найбільш пролонгована тимчасова перспектива відзначається у підлітків школи-гімназії, найбільш змістовна і реалістична - у звичайних школярів, найбільш коротка і конкретна - у дітей "групи ризику". У школярів гімназії в побудові часової перспективи виявляються прагнення до самореалізації, саморозвитку. Домінуючими інтересами дітей "групи ризику" є інтимно-дружні відносини, відпочинок, володіння якими-небудь матеріальними цінностями.

Таким чином, можна припустити, що відмінності в рівні сформованості тимчасової перспективи визначаються характером і спрямованістю актуального соціального оточення, реальної або віртуальної включенностью підлітка в значимі соціальні контакти, а також тими можливостями, які доступні або пропонуються соціальним оточенням для розвитку і розширення кола інтересів, потреб і прагнень.

Свєшнікова С. Л.