Статево-психологічні особливості підлітків в умовах хронічного захворювання

Проблемою нашого дослідження є вивчення віково-психологічних особливостей розвитку підлітків, які страждають таким важким хронічним соматичним захворюванням як гемофілія.

Гемофілія - спадкове захворювання крові, що характеризується кровоточивістю, причиною якої є порушення згортання крові.

При гемофілії виникають спонтанні крововиливи в суглоби з подальшим їх запаленням і руйнуванням, і з часом хворі часто стають інвалідами (якщо тільки хвороба не проявляється в легкій формі). До сих пір немає способів лікування гемофілії, проте з успіхом застосовують підтримуючі заходи - часті регулярні ін`єкції відсутніх факторів згортання крові. Актуальність даної роботи визначається запитом з наукового гематологічного центру на дослідження психологічних особливостей хворих на гемофілію, що лежать в даному центрі, з метою надання психологічної допомоги.

Для побудови адекватної програми допомоги нам необхідно знати специфіку розвитку особистості в підлітковому віці в умовах цієї хвороби.

Сучасна психологія розглядає розвиток на всіх вікових щаблях як виконання певних завдань розвитку (Ремшмидт, 1994).

Завдання розвитку - це система вимог і проблем, які має вирішити особистість в плані соціального, статевого і психічного дозрівання.

Отже, завдання розвитку виникають на початку підліткового віку з фізичних змін, змін відносини соціуму і зміни самого підлітка.

М. Кле виділяє наступні завдання розвитку в підлітковому віці: а) пов`язані з тілом (необхідність реконструкції тілесного образу Я і побудови родової ідентічності- поступовий перехід до дорослої сексуальності) б) пов`язані з соціумом (звільнення від батьківської опекі- входження в групу однолітків) в ) пов`язані з саморозвитком (усвідомлення себе як відмінного від інтеріорізованних батьківських образів- усвідомлення тимчасової протяжності власного Я, що включає дитяче минуле і визначальною проекцію себе в майбутнє-здійснено ие системи виборів, що забезпечують цілісність особистості).

Ми виходили з положень, що будь-яка хронічна хвороба незалежно від того, яка його біологічна природа, який орган або функціональні системи виявляються ураженими нею, ставить людину в психологічно особливі життєві умови, специфицирует соціальну ситуацію розвитку (Миколаєва В.В., Соколова Є.Т ., 1996). Але ж саме соціальна ситуація розвитку забезпечує ресурси виконання завдань розвитку.

У зв`язку з цим нами була висунута наступна гіпотеза: існують відмінності у вирішенні завдань розвитку підлітками контрольної групи і підлітками - гемофіліків.

Для перевірки гіпотези ми порівнювали вибірку підлітків з діагнозом гемофілія з контрольною групою підлітків, які не мають важких хронічних соматичних захворювань.

Експериментальну групу склали 30 хлопчиків - підлітків 1315 років, які мають важку і середню ступінь захворювання, госпіталізований в Гематологічному науковому центрі навесні 2003, 2004 і 2006 року.

Контрольну групу склали 30 хлопчиків - підлітків 13-15лет, учні московських шкіл. В анамнезі випробовуваних (за даними шкільного лікаря) не зафіксовано важких хронічних соматичних захворювань.

Завдання емпіричної частини роботи:

• дослідження відносин з батьками

• дослідження відносин з однолітками

• дослідження особливостей часової перспективи

• дослідження самооцінки, образу Я

У нашому дослідженні були використані 8 методик, переважно проективні: методика "Шкали самооцінки", методик Куна "ХТО Я?", Методика "Лінія життя", методика "Оцінювання п`ятиліть життя", колірної тест відносин Еткинда, методика "Незавершені пропозиції", методика "Підлітки про батьків" ADOR, методика "Ціннісні орієнтації М. Рокича". Також були використані кількісні та якісні методи обробки даних вищенаведених методик.

Узагальнивши результати проведеного нами дослідження віково-психологічних особливостей розвитку підлітків, які страждають таким важким хронічним соматичним захворюванням, як гемофілія, ми можемо зробити наступні висновки:

• У підлітків ЕГ незадоволеність сімейною ситуацією в цілому. У сприйнятті підлітків цієї групи виховний стиль матері характеризується ворожістю, автономністю, що поєднується з гіперопікою, депривації самостійності підлітка. Для батька характерна непослідовність у вихованні, підлітки негативно ставляться до батька. Таким чином, для підлітків, хворих на гемофілію утруднений процес емансипації на тлі недостатньо емоційних відносин зі значимими дорослими

• Ставлення підлітків ЕГ до однолітків носить негативний характер, для них переважно характерна відсутність дружніх відносин і ідентифікацій з ролями референтних груп мікрорівня. У здорових підлітків ставлення до друзів забарвлене позитивно, вони зараховують себе до референтним групам, а також до неформальних угруповань.

• Особливості побудови часової перспективи в ЕГ, в порівнянні з КГ, полягають в тому, що для підлітків - гемофіліків характерна відсутність тимчасової перспективи, пов`язаної з майбутнім, невизначеність і нерозробленість уявлень про майбутнє на тлі суб`єктивної значущості минулого, при цьому негативне ставлення до нього. У КГ до минулого позитивне ставлення, при цьому характерна суб`єктивна важливість майбутнього, спрямованість у майбутнє, наявність конкретних цілей.

• Низька самооцінка за шкалою щастя, в порівнянні з КГ, пов`язана з хворобою, переживанням свого нездоров`я, занадто сильне розходження між реальною та ідеальною оцінки, призводить до того, що підліткам - гемофілікам властива невпевненість в собі, тривожність, страх дії.

• Підліткам ЕГ властивий низький рівень рефлексії, недифференцированность образу Я, неприйняття актуального образу Я, несформованість почуття дорослості, уповільнений розвиток самосвідомості, в порівнянні з КГ. Прагнення вирішувати проблеми за рахунок допомоги з боку, а не власної активності.

Труднощі вступу в емоційні відносини з дорослими, однолітками, відсутність проекції себе в майбутнє, нерозвиненість особистісної рефлексії, недифференцированность образу Я, відсутність ідентифікацій з ролями референтних груп мікрорівня, тенденція до екстернальних локусу контролю ускладнює процес набуття ідентичності - центральне завдання підліткового віку.

Отже, рішення деяких завдань підлітками ЕГ відходять на більш пізній час (наприклад, звільнення від батьківської опіки), деякі завдання вирішуються негативно (наприклад, усвідомлення протяжності власного Я), а рішення деяких утруднено з точки зору ресурсів для їх вирішення (процес набуття ідентичності) .

Налесная Ірина Михайлівна