Тимчасова перспектива старшокласників з порушенням інтелекту

Мета статті - виявити особливості часової перспективи старшокласників з інтелектуальною недостатністю в порівнянні з нормально розвиваються однолітками. Експериментальне вивчення учнів проводилося на базі середньої школи № 53 і ГОУ СКДШ 8 виду р Саратова. В експерименті взяли участь 110 старшокласників у віці 15? 16 років: 64 нормально розвиваються учнів і 46 школярів з діагнозом розумова відсталість легкого та помірного ступеня вираженості.

Проблема психологічного часу особистості має давню традицію вивчення в психології, маркіруючи як "тимчасова перспектива особистості" (К. Левін), "тимчасової кругозір" (П. Фресса), "концепція часу особистості в масштабах її життя" (А.А. Кронік) , "тимчасова перспектива" (К.А. Абульханова) і т.д. Безумовно, "усвідомлення часу свого існування? Важливе доповнення до усвідомлення власної ідентичності" і, реалізуючись через осмислення людиною свого психологічного часу у взаємозв`язку з соціальним часом, часом доби, звичайно ж "породжує деяку Концепцію Часу, властиву кожній особистості" (Г.М. Андрєєва, 1999).

Для вивчення особливостей сприйняття і відображення подій у часовому діапазоні нами було відібрано ряд методик (методика "Тимчасової лінії" (Т. Коттл), проективна методика "Незакінчені речення" (Д. Сакс і Р. Леві) і ін.

Аналіз результатів, отриманих в ході експерименту, дозволив виявити деякі особливості часової перспективи розумово відсталих старшокласників в порівнянні з нормою.

1. Тимчасова перспектива у розумово відсталих старшокласників, на відміну від норми, адекватно не сформована і характеризується вузькістю, обмеженістю, відсутністю цілісності, послідовності і узгодженості між подіями минулого, сьогодення і майбутнього. Більш того, сприйняття і відображення часу життя в трьох її вимірах є для них не тільки важкою, але іноді і непосильним завданням. Замість узагальнених часових уявлень старшокласники можуть репродукувати випадково виникли в пам`яті думки, факти і враження.

2. На адекватність сприйняття і віддзеркалення тимчасових образів і понять впливають різні чинники: біологічний, психофізичний, соціокультурний, педагогічний і ін. Перш за все, труднощі у розумово відсталих старшокласників можуть бути пов`язані з засвоєнням категорії часу, надзвичайно складною за своєю природою. Час мінливе і часто пізнається опосередковано. Виокремлення та пізнання тимчасових відносин людиною залежить від злагодженої роботи складних структур головного мозку. Учні з проявами органічного дізонтогінеза в поєднанні з несприятливою соціокультурним середовищем, з системним порушенням пізнавальних процесів, на відміну від норми, не можуть орієнтуватися самостійно і адекватно в тимчасовому діапазоні. Вони, як ми спостерігали, або скорочують і обмежують його подіями "справжнього", або повністю їх спотворюють. Отже, одним з провідних факторів, що обумовлюють нелогічність і дискретність тимчасової перспективи розумово відсталих школярів, є дефект кори їх головного мозку.

3. Слід зауважити, що в корекції даного порушення велике значення ми надаємо педагогічному та соціокультурного чинників. Зараз, як ніколи, актуальна концепція Л.С. Виготського про необхідність "культурного вращіванія дитини в соціальне середовище". Для цього в роботі з розумово відсталими школярами необхідно вирішити ряд першочергових завдань. З одного боку, скоригувати навчальні програми, усунувши в них зайву дидактичну спрямованість на "ЗУНи" на шкоду інтересам особистості, що розвивається. З іншого, ? не слід забувати, що виховання "життєвої компетентності" людини, багато в чому пов`язана з реальною орієнтуванням їх в часі і просторі, тривалий і складний процес. І тільки створення варіативних програм навчання і виховання, об`єднання зусиль школи, сім`ї, громадськості та ін. Допоможе досягти в цьому позитивних результатів.

4. Названі особливості часової перспективи старшокласників - важливий показник їх інтелектуального і особистісного розвитку. Рівень сформованості тимчасових уявлень школярів про життєві події, на нашу думку, повинен бути одним з критеріїв діагностики їх особистісної зрілості. Багато в чому він повинен стати і орієнтиром для вироблення корекційно-розвивальних і реабілітаційно-профілактичних закладах освіти і виховних програм з метою успішної інтеграції старшокласників в соціум.

У доповіді наводиться приблизна програма формування тимчасової перспективи у розумово відсталих учнів.

Лопишова А.К.