Корекційна програма фольклорних занять, спрямована на розвиток емоційної стійкості дітей старшого дошкільного віку з зпр

На сьогоднішній день проблема психологічного супроводу дітей з затримкою психічного розвитку (ЗПР), набувають все більшої актуальності у зв`язку з різким збільшенням їх числа. При аналізі дослідних робіт Т.А. Власової, К.С. Лебединської, В.І. Лубовского, Н.А. Менчинской, М.С. Певзнер, У.В. Ульенкова, С.Г. Шевченко встановлено, що частина конкретних проблем у розвитку особистості дітей з ЗПР пов`язана з емоційно-вольовою сферою. Для емоційного портрета дитини з ЗПР характерні знижений фон настрою, бідна гамма емоцій, одноманітність емоційно-експресивних засобів спілкування-неадекватні форми емоційного реагування на зміну ситуації (від пасивності та байдужості до агресивності і ворожості) - підвищена схильність до страхів, тривожності і неспокою. Незважаючи на це, діти з ЗПР мають достатні компенсаторні можливості.

На наш погляд, використання фольклору в роботі з даною категорією дітей може виявитися ефективним засобом в розвитку їх емоційної стійкості. Нами була розроблена і апробована корекційно-розвиваюча програма фольклорних занять, спрямована на підвищення рівня розвитку емоційної стійкості дітей старшого дошкільного віку з ЗПР.

Наша програма включала 3 етапи: 1) Знайомство дітей з емоційними характеристиками героїв народних казок, потешек, загадок. 2) Створення дітьми за допомогою інсценувань емоційного образу позитивних і негативних героїв казок, потешек, загадок. 3) Розвиток здатності у дитини через роботу з образами регулювати свої негативні емоції (агресію, тривожність, страх).

Всі заняття мали гнучку структуру, наповнюємо різним вмістом. Вони будувалися в доступній і цікавій для дітей формі. Структура була розроблена з урахуванням вікових особливостей дітей дошкільного віку. Кожне заняття складалося з декількох частин, кожна з яких могла бути використана самостійно.

1. Вступна. Мета вступної частини - налаштувати групу на спільну роботу, встановити емоційний контакт між усіма учасниками. Основні процедури роботи - вітання, ігри з іменами.

2. Основна. На цю частину припадала основна смислове навантаження всього заняття. У неї входили: етюди, вправи, ігри, спрямовані на розвиток комунікативної, пізнавальної і емоційно-особистісної сфер дитини. Основні процедури:

- вправи на м`язову релаксацію (мімічна, дихальна гімнастіка- рухові вправи), що давало дітям можливість відчувати різноманітні м`язові відчуття, направляти і затримувати увагу на своїх відчуттях, розрізняти і порівнювати їх.

- вправи на програвання дітьми різних емоцій, які припускали емоційний контакт один з одним. Ці вправи спрямовані на розвиток у дітей здатності розуміти, усвідомлювати свої і чужі емоції, правильно їх висловлювати і повноцінно проживати, кінцевою своєю метою мали оволодіння практичними навичками управління своєю емоційною сферою.

- ігри та вправи на розвиток невербальних навичок спілкування (пантоміми, міміка, жести).

- вправи на розвиток саморегуляції дітей (вміння дітей регулювати свої поведінкові реакції, знаходити виходи зі скрутних ситуацій, виділяти і дізнаватися типові форми адаптивного і неадаптивного поведінки, набувати і закріплювати прийнятні для них стереотипи поведінки і способи вирішення конфліктів, тим самим, розвиваючи навички самостійного вибору і побудови відповідних форм реакцій і дій в різних ситуаціях).

3. Завершальна. Основною метою цієї частини заняття було створення у кожного учасника почуття приналежності до групи і закріплення позитивного емоційного фону, приведення в рівновагу емоційного стану дітей, поліпшення їх самопочуття і настрою. Проводилась якась загальна гра-забава або який-небудь вид колективної діяльності.

У кожному занятті, крім нової інформації, були повтори. Отримана таким чином інформація добре запам`ятовувалася. Привітання та прощання дітей носили ритуальний характер.

Результативність нашої корекційно-розвиваючої програми досягалася завдяки аналізу емоційних проявів дитини, його почуттів. В ході нашої роботи діти стали демонструвати більш доброзичливі відносини один до одного, зменшилася кількість агресивних проявів до інших дітей і дорослим. Спостерігалася велика зацікавленість з боку батьків і педагогів, якими відзначалися позитивні зміни в поведінці дітей. На сьогоднішній день відгук педагогів і батьків свідчить про поліпшення емоційного стану дітей, що діти стали більш витримані, стійкі, переважають позитивні емоції, менше стало агресивних проявів.

Лашманова Ольга Олександрівна