Модель психокорекції агресії у дітей з порушеннями розвитку

До основних положень психокорекційної програми, призначеної для дітей з порушеннями психічного розвитку (молодшого шкільного віку), слід віднести безперервність проведених корекційних і підтримуючих заходів. Корекційні заходи повинні носити як вибірково спрямований, так і допоміжний характер. До вибірково спрямованим слід віднести: зниження підвищеного рівня агресивності, тривожності, емоційної лабільності, внутрішньої напруги, дратівливості, подолання депресивних настроїв, підвищення психічної активності, зниження астенічних проявів. Серед допоміжних заходів необхідно виділити: отримання додаткової інформації по дітях в мінімальні терміни, використання в період корекційної програми елементів психотерапії.

У сфері емоцій психокорекційна робота повинна допомогти дітям:

1) відчути емоційну підтримку з боку дорослих і дітей. Така підтримка стимулює дітей до більш позитивної самооцінки себе та інших, робить їх більш відкритими для нової інформації і нового досвіду, знижує рівень психічної загрози, допомагає усвідомити унікальність своєї особистості і її самоцінність;

2) навчитися вербалізувати свої емоційні стани;

3) розкривати свої проблеми і переживання;

4) при необхідності визнавати неадекватність своїх емоційних реакцій і проводити корекцію своїх відносин.

У поведінкової сфері психокорекційна робота спрямована на:

1) вироблення навичок більш глибокого і вільного спілкування;

2) подолання неадекватних форм поведінки, що виявляються в групі і пов`язаних з уникненням суб`єктивно складних ситуацій;

3) розвиток форм поведінки, пов`язаних з підтримкою, взаємодопомогою, співпрацею, відповідальністю і самостійністю;

4) закріплення нових форм поведінки, зокрема тих, які будуть сприяти адекватній адаптації та функціонування поза групою, в тому числі і за місцем проживання;

У пізнавальній сфері психокорекційна робота спрямована на те, щоб допомогти дітям зрозуміти: 1) які ситуації викликають у них агресію, напругу, тривогу, зниження настрою, пасивність і інші подібні стану-2) як їх сприймають оточуючі - дорослі і однолітки- 3) як оцінюють оточуючі ті чи інші їх якості, як реагують на їх дії і вчинки, які наслідки вони мають- 4) причини неузгодженості між тим, як вони самі себе сприймають і як їх сприймають інші-5) власні мотиви, прагнення, потреби, уст ановкі, відносини, особливості поведінки і емоційного реагування, а також ступінь їх адекватності прийнятим нормам- 6) можливі внутрішні конфлікти і протіворечія- 7) свою роль у виникненні, розвитку конфліктних ситуацій, а також яким чином можна було б уникнути їх повторення.

На підставі вищевикладеного ми вважаємо, що психокорекційна програма, спрямована на зниження рівня агресивності у дітей з затримкою психічного розвитку, повинна бути спрямована на: дозвіл емоційних проблем, що призводять до агрессіі- зниження готовності до агресивної світосприйняттям, світогляду і реагірованію- оптимізацію самооцінки та рівня домагань .

Шебанова В.І.