Превентивна корекція спілкування молодших школярів з невротичними проявами

Турбота про психічне здоров`я учнів одна з основних задач шкільного психолога. Ефективне вирішення цього завдання можливе за допомогою відповідних технологій. Однак практичні психологи справедливо відзначають асинхронність запитів практики і їх методичного забезпечення. Зокрема, це стосується важливого питання - попередження зростання рівня невротизації дітей молодшого шкільного віку. За якими ознаками можна виявити дітей з тенденцією до утворення невротичних симптомокомплексів і як побудувати психологічну корекцію особистості цих учнів і їх соціальних відносин в умовах школи? Складність конструктивної відповіді на це питання підкреслює актуальність висунутої проблеми.

Дослідження даного питання ми почали з вивчення особистісної та емоційної сфер дітей 9 11 років. Вік обраний не випадково: саме до кінця дитинства, за даними социоников, особистість вступає в сензитивний період для формування етико-емоційних функцій. А для невротичних проявів, аналогічно неврозу, характерними є викривлення емоційної сфери. Таким чином, своєчасність проведення психокорекційної роботи може забезпечити її більш високу ефективність.

Для дітей з невротичними проявами характерно таке з`єднання взаємосуперечливих особистісних рис, як бажання бути в центрі уваги і помірний рівень потреби в спілкуванні. Про можливе формування особистості говорять яскраво проявляються тривожність, напруженість й емоційна нестійкість. Особливості емоційної сфери фокусуються на таких станах, як образливість, підозрілість і почуття провини. Важливо, що, за даними кореляційного аналізу, перераховані особливості емоційної сфери тісно пов`язані з низьким рівнем комунікабельності дітей, які потребують особливої уваги. Всі виявлені особистісні та емоційні особливості вказують на те, що психологічна корекція повинна зачіпати в першу чергу сферу спілкування молодших школярів з невротичними проявами.

Формулювання принципів і прийомів психотренінгу спілкування виявило необхідність у вивченні стилів спілкування дітей 9 11 років з високим рівнем ризику утворення невротичних симптомокомплексів. Отримана інформація допомогла здійснити цілеспрямований підбір вправ і завдань для дітей, а також підготувати психолога-тренера до роботи над наступними стратегіями спілкування дітей з невротичними проявами: "Самоконтролюючою", "емоційно-неуравновешівающей" і "жінкоподібний".

Основу тренінгу склали десять занять, присвячених роботі над агресивністю і страхами, розвитку творчого мислення та адекватної самооцінки, вмінню декларувати свої інтереси і співпрацювати з однокласниками. Ідея тренінгу полягала в тому, щоб переорієнтувати хворобливу невротичну фантазію, використовувати її як знайому дітям творчу силу, за допомогою якої вони зможуть навчитися позитивному сприйняттю навколишнього світу і виробити нові конструктивні стилі спілкування.

Протягом усього періоду занять діти виконували запропоновані їм завдання в спеціальних дневнічке. В кінці кожного заняття дневнічкі переглядав психолог-тренер, з одного боку, для того, щоб простежити динаміку емоційного стану дітей, відзначити особливості їх сприйняття і реагування на значущі події, з іншого підкреслити лічностнооріентірованним зверненням до дитини успішну та цікаву роботу останнього. Така форма "оцінювання" виявилася дуже важливою у формуванні у молодших школярів, які потребують особливої уваги, позитивного уявлення про самих себе. Це, в свою чергу, відобразилося на характері їх самопрезентації в спілкуванні з ровесниками, який став стабільно впевненим.

В цілому психокорекційна робота з молодшими школярами з невротичними проявами склала близько трьох місяців. Після чого були зроблені повторні заміри по факторів, що характеризують особистісну та емоційну сферу учнів. Пілотажна апробація тренінгу показала його ефективність в зниженні рівня тривожності дітей, особливо в ситуаціях досягнення успіху і самостійного вибору соціально схвалюваних форм поведінки. Для дітей стало можливим прокоментувати ситуацію, в яких вони відчували себе ображеними або переживали почуття провини. Помітним було підвищення рівня емоційної експансивності, а також стабілізація позитивної самооцінки.

Результати дослідження звертають увагу шкільних психологів при роботі з учнями молодших класів на необхідність профілактики невротичних розладів у дітей даного віку.

Штепа Е.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!