Завдання дорослішання в первинній профілактиці наркоманії

Проблема інтеграції нового досвіду, образів, почуттів, думок, гостро переживається людиною протягом усього його життя. Особливо актуальною ця проблема стає в період дорослішання, коли індивід відчуває на собі дію послідовних або непослідовних очікувань, які є значущими для інших, що реагують на його рольова поведінка і полегшують або ускладнюють його адаптацію. Проаналізувавши досвід переживання і дозволу підлітками і юнаками різноманіття актуальних для них проблем, нам вдалося виявити специфічні освіти, що впливають на успішність соціальної адаптації. Ми вважаємо, що ці утворення можуть бути позначені як завдання дорослішання, які розглядаються нами як актуальні завдання побудови відносин зі світом, зокрема, з кожної з предметних областей, які при несприятливих умовах стають проблемними. Нами були визначені завдання відносини з ім`ям, особою, тілом, болем, власним і протилежною статтю, батьками, майбутнім, смертю, є. Побудова відносин з кожною з цих областей, вирішення завдань дорослішання визначає перспективи розвитку особистості. Ми виявили, що невирішені завдання дорослішання створюють "генералізовану незадоволеність" (В. А. Петровський), блокуючи розкриття особистісних можливостей, ускладнюючи процес дорослішання, що, в свою чергу, стає головною передумовою формування наркотичної залежності (Е.А.Назаров).

Узагальнивши результати аналізу літератури і лонгитюдних досліджень підліткових проблем і завдань, які ми проводимо з 1990 року, ми розробили програму психокорекційної роботи з проблемними областями, основна мета якої - трансформація напруги в пошукову самопідтримується активність, звану устремлінням (В.А.Петровский). Спочатку завдання дорослішання є мотивом діяльності, оскільки породжує напругу, що веде до мобілізації і активності, а потім виступає як характеристика особистості, що забезпечує підкріплення діяння у виявленому напрямку. Очевидно, що робота з підлітками повинна бути реалізована при дотриманні умов розвитку прагнень, тобто за допомогою синтезу розвитку устремлінь в сфері пізнання, переживання, дії.

Таким чином, в аспекті профілактики наркоманії завдання дорослішання розуміється нами як предмет профілактики, тобто явище, з яким повинна безпосередньо вестися психокорекційна робота. Змістом психокорекційної роботи з завданнями дорослішання ми вважаємо створення умов для самопорождения устремлінь (В.А.Петровский) в когнітивної, емоційної і вольової сферах.

На основі результатів нами була створена програма психокорекційної роботи щодо вирішення завдань дорослішання в цілях профілактики наркоманії, описані критерії її ефективності, розроблена модель підготовки фахівців, що реалізують профілактичні програми.

Самикіна Н.Ю.